Російські військові застосовують касетні боєприпаси для ударів по правобережжю Херсонщини. Якщо раніше армія РФ розкидала суббоєприпаси у зонах, наближених до Дніпра, то зараз — у всіх районах Херсона. Поліцейські-вибухотехніки щодня виїжджають на місця обстрілів і знищують їх. Частина — не вибухає відразу, лишається на поверхі ґрунту, де може перебувати роками. Який вигляд мають суббоєприпаси, які загрози несуть та як від цього убезпечитись дізнавались кореспондентка Суспільного Олена Ліщенко.
Війна знята від першої особи: російський FPV-дрон намагається влучити в тебе, за кілометр вибухають КАБи, а ти йдеш повз спалені автівки та вирви від прильотів.
Військовослужбовець із Харкова з позивним «Крафт» 12 років працював у IT. Нині вже два роки відповідає за технічне забезпечення батальйону безпілотними системами. Найскладніше для нього було звикнути до армійської дисципліни.
Заблоковане місто, зруйновані будинки, відсутність продуктів та медичної допомоги. Така ситуація склалась у тимчасово окупованих Олешках, що на лівобережжі Херсонщини, розповіла Суспільному волонтерка Ксенія Архіпова. За її словами, російські військові не випускають і не впускають у місто цивільні автівки. Також четвертий рік в Олешках відсутнє електро-, газо- водопостачання.
Як СРСР руйнував державність Ірану та Афганістану — системно, роками, через агентуру, перевороти, “братню допомогу” і пряму військову агресію? У цьому випуску показуємо, що радянська політика в регіоні не була хаотичною: Кремль послідовно знищував місцеві еліти, підміняв суверенітет маріонетками та перетворював країни на плацдарми гібридної війни. Від переворотів у Кабулі до спроб поділу Ірану на зони впливу — це історія демонтажу політичних націй.
Дронарі 28-ї механізованої бригади Максиміліан і Стас перебували на позиції понад місяць. Графік перебування на позиці приблизно такий: "два-три тижні там посидів – тиждень у "располазі". Але деякі військові не хочуть зайвий раз повертатись у розташування, адже тримати позицію – безпечніше, аніж із неї виходити за 15 кілометрів.
Документальний фільм "24 hours in Ukraine’s "kill zone" переміг на британській премії Royal Television Society в категорії цифрова журналістика. Фільм зняли в жовтні 2025 року за участі батальйону Сила Свободи бригади НГУ Рубіж.
Про FPV-квадрокоптери, мобільно-вогневі групи, дрони-перехоплювачі та антидронові сітки у містах від військовослужбовця 117 бригади ТрО Руслан із позивним «Єгерь».
Уродженки Донецької області Наталя Шило та Ганна зустріли війну в рідних містах у 2014 році. Наталя потрапила у російський полон влітку 2021 року, Ганна — на початку 2022 року.
Спільною причиною їхнього утримання під вартою Росія називала проукраїнські дописи у соціальних мережах. Нині жінки проходять реабілітацію в Одесі, тож погодилися поділитися своїми історіями. Про це дивіться у сюжеті
Окупація Криму 12 років тому в 12 фактах. У другій частині програми Крим.Реалії дивіться – шість фактів про події, починаючи з 1 березня 2014 року – дня офіційного введення російських військ до Криму і до 25 березня 2014 року – захоплення ЗС РФ останньої військової частини Збройних Сил України на півострові. Чи могли українські військові протистояти російським? Факти проти міфу про взяття Криму «без єдиної краплі крові»: про цивільних жертв насильницьких зникнень – убитих і зниклих безвісти та українських військових, убитих і захоплених у полон після силового опору. Чому те, що Росія організувала в Криму 16 березня 2014 року, не було референдумом? Події окупації півострова аналізуємо з кримчанином, кандидатом історичних наук Сергієм Громенком.
Рабині СССР. Совєтська жінка і її єдиний день — 8 березня. Саме так виглядала парадоксальна реальність комуністичної імперії: один день на рік – квіти, компліменти, листівки і шампанське, а решту року – важка робота, подвійне навантаження і життя без права на втому.
Совєтська пропаганда створювала образ щасливої жінки: усміхненої трактористки, ударниці виробництва, матері-героїні. На плакатах вона будувала заводи, водила трактори, керувала трамваями і водночас виховувала дітей. Але реальність СССР була зовсім іншою.
У цьому випуску каналу The Документаліст ми розповімо:
• якою була справжня роль жінки в СССР
• чому більшовики дали жінкам багато прав — і перетворили їх на дешеву робочу силу
• як Сталін зробив материнство інструментом державної політики
• чому совєтські жінки працювали по 15 годин на добу
• як дефіцит, важка фізична праця і побут знищували їх молодість
• і чому 8 березня стало єдиним днем, коли про них згадували
Трактористки, метростроєвки, робітниці заводів, будівельниці хрущовок, швачки і продавчині — мільйони жінок тягнули на собі економіку комуністичної імперії.
Це історія про пропаганду СССР, подвійне рабство і реальне життя совєтських жінок, яке разюче відрізнялося від красивих плакатів і кінохронік.
Загинув чоловік, поранені семеро людей, серед них — троє дітей. На Краматорськ росіяни скинули три авіабомби. Руйнувань зазнали 14 багатоповерхових будинків, чотири заклади освіти, крамниці, адмінбудівлі, об’єкт критичної інфраструктури.
Пояснюємо, ким насправді був Тарас Шевченко: кріпаком, художником, поетом, політичним мислителем, учасником українського інтелектуального середовища ХІХ століття і людиною, яка повернула українцям історичну пам’ять, мову і уявлення про самих себе. Окремо говоримо про викуп Шевченка з кріпацтва, перший “Кобзар”, його популярність за життя, поїздки Україною, Кирило-Мефодіївське братство, арешт, заслання, заборону писати й малювати, а також про те, як імперія і пізніше СРСР намагалися спотворити його образ.
Це відео буде корисне всім, хто хоче зрозуміти не лише біографію Тараса Шевченка, а й ширший контекст: українське національне відродження, політику Російської імперії щодо України, русифікацію, цензуру, репресії проти української інтелігенції та роль культури у боротьбі за національну суб’єктність. Шевченко тут постає не як шкільний ідол, а як людина великого таланту, великої внутрішньої свободи й великої історичної сили.
07.03.2026. До 11 людей, станом на 14:10 7 березня, збільшилася кількість загиблих внаслідок російського ракетного удару по багатоповерхівці у Київському районі Харкова. За попередніми даними, армія РФ для удару могла застосувати ракету «Іздєліє-30», повідомили у облпрокуратурі.
Від ночі на місці влучання триває пошуково-рятувальна операція — вибух повністю обвалив один із під’їздів будинку.
Як людину змінює війну, полон і тортури? Арсеній Михайлов — військовослужбовець із Харкова. Він брав участь в обороні Харківщини та Серебрянського Лісу, був поранений, пережив 27 місяців полону. У червні 2025 року повернувся в Україну.
Валентин Пономарьов на бойове псевдо «Дід» провів три роки в російському полоні. Військовослужбовцеві 111-ї окремої бригади Сил територіальної оборони ЗСУ зараз 66 років, але бажання захищати Батьківщину він не втратив й списуватися в запас не збирається. Валентин сам з Луганщини, його рідне Сватове, з якого він, уже будучи пенсіонером, пішов добровольцем на фронт у перший день повномасштабної війни, – зараз під окупацією. Та надії повернутися додому, говорить, не втрачає.
Донецька область, Покровський напрямок. Перед світанком гармаші 147-ї артилерійської бригади ДШВ вирушають на позицію. Їхня САУ "Цезар" ховається в зоні ураження ворожих дронів, тож потрапити до артилерійської установки потрібно в час, коли активність безпілотників найнижча.
Російські військові застосовують касетні боєприпаси для ударів по правобережжю Херсонщини. Якщо раніше армія РФ розкидала суббоєприпаси у зонах, наближених до Дніпра, то зараз — у всіх районах Херсона. Поліцейські-вибухотехніки щодня виїжджають на місця обстрілів і знищують їх. Частина — не вибухає відразу, лишається на поверхі ґрунту, де може перебувати роками. Який вигляд мають суббоєприпаси, які загрози несуть та як від цього убезпечитись дізнавались кореспондентка Суспільного Олена Ліщенко.
Війна знята від першої особи: російський FPV-дрон намагається влучити в тебе, за кілометр вибухають КАБи, а ти йдеш повз спалені автівки та вирви від прильотів.
Військовослужбовець із Харкова з позивним «Крафт» 12 років працював у IT. Нині вже два роки відповідає за технічне забезпечення батальйону безпілотними системами. Найскладніше для нього було звикнути до армійської дисципліни.
Заблоковане місто, зруйновані будинки, відсутність продуктів та медичної допомоги. Така ситуація склалась у тимчасово окупованих Олешках, що на лівобережжі Херсонщини, розповіла Суспільному волонтерка Ксенія Архіпова. За її словами, російські військові не випускають і не впускають у місто цивільні автівки. Також четвертий рік в Олешках відсутнє електро-, газо- водопостачання.
Як СРСР руйнував державність Ірану та Афганістану — системно, роками, через агентуру, перевороти, “братню допомогу” і пряму військову агресію? У цьому випуску показуємо, що радянська політика в регіоні не була хаотичною: Кремль послідовно знищував місцеві еліти, підміняв суверенітет маріонетками та перетворював країни на плацдарми гібридної війни. Від переворотів у Кабулі до спроб поділу Ірану на зони впливу — це історія демонтажу політичних націй.
Дронарі 28-ї механізованої бригади Максиміліан і Стас перебували на позиції понад місяць. Графік перебування на позиці приблизно такий: "два-три тижні там посидів – тиждень у "располазі". Але деякі військові не хочуть зайвий раз повертатись у розташування, адже тримати позицію – безпечніше, аніж із неї виходити за 15 кілометрів.
Документальний фільм "24 hours in Ukraine’s "kill zone" переміг на британській премії Royal Television Society в категорії цифрова журналістика. Фільм зняли в жовтні 2025 року за участі батальйону Сила Свободи бригади НГУ Рубіж.
В Краматорську встановили попереджувальні знаки про російські дрони - FPV полюють на автівки місцевих жителів.
Про FPV-квадрокоптери, мобільно-вогневі групи, дрони-перехоплювачі та антидронові сітки у містах від військовослужбовця 117 бригади ТрО Руслан із позивним «Єгерь».
Харків під черговою атакою росіян. Прямим влучанням зруйнувано під'їзд п'ятиповерхового будинку. З-під завалів дістали вісім тіл. Під завалами продовжують шукати людей.
Уродженки Донецької області Наталя Шило та Ганна зустріли війну в рідних містах у 2014 році. Наталя потрапила у російський полон влітку 2021 року, Ганна — на початку 2022 року.
Спільною причиною їхнього утримання під вартою Росія називала проукраїнські дописи у соціальних мережах. Нині жінки проходять реабілітацію в Одесі, тож погодилися поділитися своїми історіями. Про це дивіться у сюжеті
Окупація Криму 12 років тому в 12 фактах. У другій частині програми Крим.Реалії дивіться – шість фактів про події, починаючи з 1 березня 2014 року – дня офіційного введення російських військ до Криму і до 25 березня 2014 року – захоплення ЗС РФ останньої військової частини Збройних Сил України на півострові. Чи могли українські військові протистояти російським? Факти проти міфу про взяття Криму «без єдиної краплі крові»: про цивільних жертв насильницьких зникнень – убитих і зниклих безвісти та українських військових, убитих і захоплених у полон після силового опору. Чому те, що Росія організувала в Криму 16 березня 2014 року, не було референдумом? Події окупації півострова аналізуємо з кримчанином, кандидатом історичних наук Сергієм Громенком.
За два дні українці зустріли з російського полону 500 своїх військовослужбовців. Перші обійми та емоції в репортажі.
Рабині СССР. Совєтська жінка і її єдиний день — 8 березня. Саме так виглядала парадоксальна реальність комуністичної імперії: один день на рік – квіти, компліменти, листівки і шампанське, а решту року – важка робота, подвійне навантаження і життя без права на втому.
Совєтська пропаганда створювала образ щасливої жінки: усміхненої трактористки, ударниці виробництва, матері-героїні. На плакатах вона будувала заводи, водила трактори, керувала трамваями і водночас виховувала дітей. Але реальність СССР була зовсім іншою.
У цьому випуску каналу The Документаліст ми розповімо:
• якою була справжня роль жінки в СССР
• чому більшовики дали жінкам багато прав — і перетворили їх на дешеву робочу силу
• як Сталін зробив материнство інструментом державної політики
• чому совєтські жінки працювали по 15 годин на добу
• як дефіцит, важка фізична праця і побут знищували їх молодість
• і чому 8 березня стало єдиним днем, коли про них згадували
Трактористки, метростроєвки, робітниці заводів, будівельниці хрущовок, швачки і продавчині — мільйони жінок тягнули на собі економіку комуністичної імперії.
Це історія про пропаганду СССР, подвійне рабство і реальне життя совєтських жінок, яке разюче відрізнялося від красивих плакатів і кінохронік.
Загинув чоловік, поранені семеро людей, серед них — троє дітей. На Краматорськ росіяни скинули три авіабомби. Руйнувань зазнали 14 багатоповерхових будинків, чотири заклади освіти, крамниці, адмінбудівлі, об’єкт критичної інфраструктури.
Пояснюємо, ким насправді був Тарас Шевченко: кріпаком, художником, поетом, політичним мислителем, учасником українського інтелектуального середовища ХІХ століття і людиною, яка повернула українцям історичну пам’ять, мову і уявлення про самих себе. Окремо говоримо про викуп Шевченка з кріпацтва, перший “Кобзар”, його популярність за життя, поїздки Україною, Кирило-Мефодіївське братство, арешт, заслання, заборону писати й малювати, а також про те, як імперія і пізніше СРСР намагалися спотворити його образ.
Це відео буде корисне всім, хто хоче зрозуміти не лише біографію Тараса Шевченка, а й ширший контекст: українське національне відродження, політику Російської імперії щодо України, русифікацію, цензуру, репресії проти української інтелігенції та роль культури у боротьбі за національну суб’єктність. Шевченко тут постає не як шкільний ідол, а як людина великого таланту, великої внутрішньої свободи й великої історичної сили.
07.03.2026. До 11 людей, станом на 14:10 7 березня, збільшилася кількість загиблих внаслідок російського ракетного удару по багатоповерхівці у Київському районі Харкова. За попередніми даними, армія РФ для удару могла застосувати ракету «Іздєліє-30», повідомили у облпрокуратурі.
Від ночі на місці влучання триває пошуково-рятувальна операція — вибух повністю обвалив один із під’їздів будинку.
Як людину змінює війну, полон і тортури? Арсеній Михайлов — військовослужбовець із Харкова. Він брав участь в обороні Харківщини та Серебрянського Лісу, був поранений, пережив 27 місяців полону. У червні 2025 року повернувся в Україну.
Валентин Пономарьов на бойове псевдо «Дід» провів три роки в російському полоні. Військовослужбовцеві 111-ї окремої бригади Сил територіальної оборони ЗСУ зараз 66 років, але бажання захищати Батьківщину він не втратив й списуватися в запас не збирається. Валентин сам з Луганщини, його рідне Сватове, з якого він, уже будучи пенсіонером, пішов добровольцем на фронт у перший день повномасштабної війни, – зараз під окупацією. Та надії повернутися додому, говорить, не втрачає.
Донецька область, Покровський напрямок. Перед світанком гармаші 147-ї артилерійської бригади ДШВ вирушають на позицію. Їхня САУ "Цезар" ховається в зоні ураження ворожих дронів, тож потрапити до артилерійської установки потрібно в час, коли активність безпілотників найнижча.