Дружківка і села довкола Краматорська поступово порожніють. Люди виїжджають не одразу – до останнього тримаються за дім та звичне життя. Але коли обстріли стають ближчими, рішення доводиться ухвалювати швидко.
«Спати не дають, жити не дають, але тримаємося», — кажуть місцеві, які залишаються у прифронтовому Словʼянську на Донеччині, бо не уявляють себе деінде. Говоримо з жителями про обстріли, любов до міста і про те, що тримає людей на Донбасі навіть під час війни.
Кілька хвиль атак, 20 поранених, зруйновані будівлі та згорілі машини. Унаслідок нічних ударів РФ по Одесі пошкоджено житлові будинки та цивільні й інфраструктурні об’єкти у Приморському та Хаджибейському районах. За даними ОВА, двоє травмованих з 20 наразі перебувають у тяжкому стані. Деталі — у нашому відео.
Нікополь — місто, яке перетворилося на тир для російських військових. Лише 4 кілометри через Дніпро відділяють мирних жителів від окупантів, які облаштували свої стартові майданчики прямо під прикриттям Запорізької АЕС. Розуміючи, що українські сили не битимуть у відповідь по ядерному реактору. Елітний ворожий спецрозділ «Рубікон» холоднокровно полює на цивільні авто, пасажирські автобуси та людей на зупинках, залишаючи місцевим лише 2-3 секунди на порятунок.
Ситуація на березі загострюється, адже ворог використовує місто як полігон для випробування новітньої зброї. Щомісяця на Нікополь летять тисячі смертоносних дронів — від звичних FPV до масових безпілотників «Молнія». Але найбільша загроза сьогодні — це перехід окупантів на дрони з оптоволокном та елементами штучного інтелекту. Цю зброю практично неможливо заглушити традиційними системами РЕБ.
Як українські підрозділи РЕБ та радіорозвідки адаптуються до загрози, яку неможливо виявити на радарах? Яка справжня мета російських спецпризначенців, що витрачають високоточні засоби на знищення Нікополя? Та яка ціна життя у місті, де дрон іноді прилітає швидше, ніж лунає сигнал тривоги?
Попередньо, тут росіяни поховали загиблих у будинку по проспекту Миру, 127. Тоді було дуже багато жертв, їх точна кількість невідома, підтверджено 45 ПІБ загиблих. Але тіла вивозили пів місяця — з 9 до 25 травня. Також на цій локації могли поховати й жертв інших масованих ударів з інших адрес. Адже на мапі помітно, що з часом насип ставав довшим.
Необхідно постійно вдосконалювати навички, щоб ефективно нищити російських військових на дистанції», — так про свій напрямок роботи говорить оператор БПЛА 79-го прикордонного загону Тарас на псевдо "Канада".
російські FPV та дрони літакового типу б’ють по цивільних автівках, оселях у Дружківці ледь не щодня. Зараз місто захищають військовослужбовці 156-ї ОМБр.
Після 204 днів на позиціях піхотинців 93-ї ОМБр забрали з-під Костянтинівки. Піхотинці приймали бої в 20-ти метрах, слухали аудіокниги, читали газети і чекали безпечної нагоди, щоб вийти. Бо вважають, що краще пересидіти хай навіть кілька місяців, але вийти живими і цілими.
Микита Семенов – одесит, який у 18 років пішов служити, пройшов оборону Маріуполя та «Азовсталь», а потім провів три роки в російському полоні. У відео він розповідає про рішення піти служити, про перебування на заводі під час бойових дій, умови утримання в полоні та повернення в Україну.
04.05.2026. До семи збільшилася кількість загиблих внаслідок ракетної атаки Росії в Мерефі, на Харківщині. Понад 30 людей отримали поранення, зазнали гострої реакції на стрес. Про це повідомив голова Харківської обласної військової адміністрації Олег Синєгубов. Вранці російські військові завдали удару по місту – попередньо, балістичною ракетою типу «Іскандер». Унаслідок атаки пошкоджено щонайменше 10 домоволодінь, чотири магазини, СТО, адміністративну будівлю, автомобілі, заклад харчування.
Дружківка і села довкола Краматорська поступово порожніють. Люди виїжджають не одразу – до останнього тримаються за дім та звичне життя. Але коли обстріли стають ближчими, рішення доводиться ухвалювати швидко.
«Спати не дають, жити не дають, але тримаємося», — кажуть місцеві, які залишаються у прифронтовому Словʼянську на Донеччині, бо не уявляють себе деінде. Говоримо з жителями про обстріли, любов до міста і про те, що тримає людей на Донбасі навіть під час війни.
Історія родини Олени, Романа та їхнього сина Артура з Богодухова, з міста за 25 кілометрів від кордону з росією.
Кілька хвиль атак, 20 поранених, зруйновані будівлі та згорілі машини. Унаслідок нічних ударів РФ по Одесі пошкоджено житлові будинки та цивільні й інфраструктурні об’єкти у Приморському та Хаджибейському районах. За даними ОВА, двоє травмованих з 20 наразі перебувають у тяжкому стані. Деталі — у нашому відео.
Нікополь — місто, яке перетворилося на тир для російських військових. Лише 4 кілометри через Дніпро відділяють мирних жителів від окупантів, які облаштували свої стартові майданчики прямо під прикриттям Запорізької АЕС. Розуміючи, що українські сили не битимуть у відповідь по ядерному реактору. Елітний ворожий спецрозділ «Рубікон» холоднокровно полює на цивільні авто, пасажирські автобуси та людей на зупинках, залишаючи місцевим лише 2-3 секунди на порятунок.
Ситуація на березі загострюється, адже ворог використовує місто як полігон для випробування новітньої зброї. Щомісяця на Нікополь летять тисячі смертоносних дронів — від звичних FPV до масових безпілотників «Молнія». Але найбільша загроза сьогодні — це перехід окупантів на дрони з оптоволокном та елементами штучного інтелекту. Цю зброю практично неможливо заглушити традиційними системами РЕБ.
Як українські підрозділи РЕБ та радіорозвідки адаптуються до загрози, яку неможливо виявити на радарах? Яка справжня мета російських спецпризначенців, що витрачають високоточні засоби на знищення Нікополя? Та яка ціна життя у місті, де дрон іноді прилітає швидше, ніж лунає сигнал тривоги?
У тимчасово окупованому Маріуполі дослідники фонду Mariupol Destruction and Victims виявили приховане масове поховання, яке з’явилося під час активної фази боїв у 2022 році.
Попередньо, тут росіяни поховали загиблих у будинку по проспекту Миру, 127. Тоді було дуже багато жертв, їх точна кількість невідома, підтверджено 45 ПІБ загиблих. Але тіла вивозили пів місяця — з 9 до 25 травня. Також на цій локації могли поховати й жертв інших масованих ударів з інших адрес. Адже на мапі помітно, що з часом насип ставав довшим.
Останні тижні квітня для Богодухова виявилися важкими. Лише за чотири доби росіяни запустили по місту 110 (!) безпілотників.
Необхідно постійно вдосконалювати навички, щоб ефективно нищити російських військових на дистанції», — так про свій напрямок роботи говорить оператор БПЛА 79-го прикордонного загону Тарас на псевдо "Канада".
Російські військові 2 травня 2026 року близько 12:30 атакували безпілотником Дніпровський район Херсона. Поранення отримали троє дітей.
російські FPV та дрони літакового типу б’ють по цивільних автівках, оселях у Дружківці ледь не щодня. Зараз місто захищають військовослужбовці 156-ї ОМБр.
Після 204 днів на позиціях піхотинців 93-ї ОМБр забрали з-під Костянтинівки. Піхотинці приймали бої в 20-ти метрах, слухали аудіокниги, читали газети і чекали безпечної нагоди, щоб вийти. Бо вважають, що краще пересидіти хай навіть кілька місяців, але вийти живими і цілими.
Микита Семенов – одесит, який у 18 років пішов служити, пройшов оборону Маріуполя та «Азовсталь», а потім провів три роки в російському полоні. У відео він розповідає про рішення піти служити, про перебування на заводі під час бойових дій, умови утримання в полоні та повернення в Україну.
04.05.2026. До семи збільшилася кількість загиблих внаслідок ракетної атаки Росії в Мерефі, на Харківщині. Понад 30 людей отримали поранення, зазнали гострої реакції на стрес. Про це повідомив голова Харківської обласної військової адміністрації Олег Синєгубов. Вранці російські військові завдали удару по місту – попередньо, балістичною ракетою типу «Іскандер». Унаслідок атаки пошкоджено щонайменше 10 домоволодінь, чотири магазини, СТО, адміністративну будівлю, автомобілі, заклад харчування.