Рятують поранених з «червоної зони» і перевозять провізію та боєкомплект на Покровському напрямку фронту бійці підрозділу наземних роботів у складі батальйону безпілотних систем «Звіробій» 117-ї ОВМБр. Першу місію з доставки боєкомплекту їхній НРК здійснив 24 жовтня 2025 року. З того часу роботи здійснили понад 60 місій: евакуювали двох поранених побратимів і перевезли більше ніж 7 тон вантажу. Першого робота, згадує командир підрозділу Сергій «Ложка», купили за близько 1,5 мільйона гривень за донати українців. Тепер підрозділ збирає кошти на сучасні – більш потужні і з захистом для поранених – НРК. Адже задача наземних роботів – заїхати з вантажем для піхоти туди, де через загрозу російських дронів вже не їздять автомобілі. Про своє кредо у підрозділі говорять так: «воюємо роботами, а люди їх обслуговують».
Територія дистанційного мінування розширилась. Російські військові продовжують маскувати протипіхотні міни-"пелюстки" і скидають їх з дронів на вулиці Херсона. Крім Дніпровського району, в якому знаходили протипіхотні міни від часу деокупації правобережжя, окупанти скидають їх у середмісті та Корабельному районі. Про це повідомив начальник відділу комунікації Головного управління Нацполіції в області Андрій Кований. Тему досліджувала Олена Ліщенко.
Територія дистанційного мінування розширилась. Російські військові продовжують маскувати протипіхотні міни-"пелюстки" і скидають їх з дронів на вулиці Херсона. Крім Дніпровського району, в якому знаходили протипіхотні міни від часу деокупації правобережжя, армія РФ розкидає їх у середмісті та у Корабельному районі.
Місто Дружківка Донецької області щодня під атаками російських дронів. Щодня звідси евакуюють людей. А безпілотники б'ють по цивільних, волонтерських і військових автомобілях. В місті немає води, кажіть місцеві, електроенергія — кілька годин на добу.
Юрій Гуляк воює з перших днів повномасштабного вторгнення в 80-й окремій десантно-штурмовій Галицькій бригаді ДШВ ЗСУ. Воював на Миколаївському, Харківському, Донецькому напрямках. За які заслуги він потрапив в списки Forbes та як йому воюється на Сумщині в інтерв’ю.
Український скелетоніст Владислав Гераскевич вийшов у "шоломі пам'яті" на другий тренувальний день Олімпіади-2026 попри те, що отримав заборону на це від Міжнародного олімпійського комітету. Гераскевич ексклюзивно прокоментував для Суспільне Спорт порушення цієї заборони. Нагадаємо, МОК заборонив спортсмену тренуватися і бати участь у змаганнях у шоломі на якому зображені загиблі українські атлети. «Цей шолом заслуговує бути тут, на Олімпійських іграх. Світ має бачити наших спортсменів», – сказав Гераскевич. Його старт на Олімпіаді-2026 запланований на четвер, 12 лютого.
Російський БпЛА влучив по будинку у Богодухові на Харківщині 10 лютого. Постраждала родина — загинули батько і троє дітей, а вагітна мати отримала дістала вибухове поранення, черепно-мозкову травму, опіки. Загалом внаслідок атак на Богодухів 9 і 10 лютого загинули шестеро людей, четверо з них діти. В місті оголошена триденна жалоба.
Про складний процес пошуку повернення та ідентифікації тіл зниклих українських військових. Про десятки тисяч родин, які в невідомості чекають на звістку про близьку людину. Документальний фільм «Поверніть мені ім'я».
Три роки та п’ять місяців – саме стільки військовослужбовець 1-го окремого батальйону 36-ї окремої бригади морської піхоти, оборонець Маріуполя Наконечний перебував у російському полоні. Іван був звільнений за обміном 2 жовтня 2025 року. Його розповідь за посиланням.
Що чекає на вас, якщо ви потрапите в російський полон? Майже гарантовано — катування. Як саме це відбувається? Що при цьому відчувають полонені? І, головне, чому і навіщо росіяни це роблять?
Журналісти Kyiv Independent провели низку інтерв’ю з українськими цивільними, які пережили російський полон, а також із чеченським правозахисником, і вивчили архівні свідчення.
Про те, як і чому працює система російських тортур, дивіться у документальному фільмі-розслідуванні авторства Данила Мокрика.
Як нас робили «рускімі» через музику, серіали й книжки.
Фестиваль «Червона Рута» 1989 року в Чернівцях став вибухом української культури та, за словами Івана Малковича, запалив іскру незалежності. Та вже після розпаду СРСР Кремль узяв реванш — не танками, а масовою культурою.
У цьому випуску The Документаліст розповідає, як у 90-х і нульових Україну цілеспрямовано занурювали в російський культурний простір: через попсу, «блатняк», кримінальні серіали, телешоу й дешеву літературу. Чому українці слухали «Любе» й БІ-2, дивилися «Бригаду» і «Бандитський Петербург», а власна культура опинялася на маргінесі? Як російська попкультура формувала апатію, толерувала беззаконня і насаджувала «понятія»?
Ми говоримо про культурну експансію Росії, роль телебачення, радіо й книжкового ринку, про втрачений шанс 90-х і повільне, але неминуче відродження української культури.
Чому цей план майже спрацював — і чому зрештою провалився.
Дивіться, щоб зрозуміти, як культура стала гібридною зброєю, і чому сьогодні слухати, дивитися й читати своє — це питання не смаку, а виживання.
У новому випуску проєкту «Сила вибору» Ольга Айвазовська говорить з Ольгою Духніч - керівницею напрямку "Демографія і міграція" в Інституті Фронтиру, про найгострішу проблему України — демографію. Це розмова без ілюзій: про реальний стан народжуваності в Україні, втрату людського капіталу та міграційні процеси, які почалися задовго до повномасштабного вторгнення. Чи готова держава до повернення або неповернення мільйонів громадян після закінчення спецстатусу в ЄС у 2027 році? Чому нам доведеться приймати трудових мігрантів та як будувати політику ідентичності в нових умовах?
Марія Берлінська – волонтерка, керівниця проєкту Victory Drones фонду Dignitas, що допомагає військовим та цивільним українцям опановувати актуальні воєнні технології. Учасниця російсько-української війни періоду АТО/ООС. Суспільне зустрілося з Марією Берлінською на тлі призначення Михайла Федорова міністром оборони України та заяв про те, що США прагнуть до літа закінчити російсько-українську війну. Наскільки це реалістичний сценарій? Які очікування волонтерської спільноти від нового міністра оборони? Та чому Марія вважає, що російське суспільство ще може вплинути на завершення війни? Про це і не лише дивіться Марію Берлінську у проєкті “Ремовська Інтервʼю”.
Спортивний арбітражний суд відхилив позов Владислава Гераскевича проти МОК. «Ми підтверджуємо, що свобода самовираження дозволена на Олімпіаді, але не в місці змагань. Суддя послухала аргументи обох сторін та ухвалила рішення, згідно гайдлайнів МОК», — повідомив генеральний секретар CAS Меттью Рід. Адвокат Гераскевича, Євген Пронін, розповів про те, чому МОК відхилив позов, і чи буде атлет оскаржувати рішення суду. Нагадаємо, що скелетоніста Владислава Гераскевича дискваліфікували з Олімпійських змагань через рішення виступити в шоломі з портретами вбитих Росією українських атлетів.
Від російських атак систематично потерпає і північ країни. Вночі росіяни вдарили по Шосткинському центру комплексної реабілітації для дітей з інвалідністю.
Вода, печиво та кілька дронів. Олександр "Кордон" та Василь "Дезган" пакують посилку на позицію пілотів дронів-камікадзе своєї бригади. Двоє зовсім різних чоловіків працюють разом. Василь із заходу, його дід і баба боронили Україну в лавах УПА. Сьогодні він продовжує їхню справу на Донеччині. Олександр - із Макіївки, виїхав з окупації ще 2014 року. З 2016 року у війську захищає Україну.
Олександр Карпюк чотири роки воює на Донецькому напрямку, регулярно пише у фейсбук (під ніком Serg Marco) і так само регулярно встряє у сварки: з нардепами, іншими військовими, командуванням та цивільними — з усіма. Він виняток із правил: мало хто з військових дозволяє собі висловлюватися про ЗСУ так критично, як Карпюк. Особливим кейсом є і 59 окрема штурмова бригада, де він зараз служить: вона водночас є «лінійною» (тримає ділянку фронту) і входить до складу Сил безпілотних систем. Карпюк почав волонтерити у 2014 році. Він закупав засоби тактичної медицини, автівки і тепловізори для 36 окремої бригади морської піхоти, навчав її снайперів. На початку 2022 року воював у 503-му окремому батальйоні морської піхоти, який захищав Київ і Київську область. Перевівся в 59 бригаду, якою тоді командував Вадим Сухаревський. Зараз він старший сержант роти безпілотників у батальйоні «Інквізиція» цієї ж бригади — однієї з найефективніших «лінійних» бригад. В інтерв’ю «Бабелю» він розповідає про те, як виглядає сучасна війна, і чому перевага в ній зараз на боці ворога.
Їхнє майно на Куп’янщині двічі знищили росіяни, але вони знайшли прихисток в передмісті Харкова й взяли на виховання п’ятьох дітей, які втратили рідних батьків. Це — історія подружжя Наталії та Олега Маханьових з Куп’янська.
Як працюється звичайному енергетику в умовах блекаутів і постійних російських обстрілів енергетичних об'єктів?
Рятують поранених з «червоної зони» і перевозять провізію та боєкомплект на Покровському напрямку фронту бійці підрозділу наземних роботів у складі батальйону безпілотних систем «Звіробій» 117-ї ОВМБр. Першу місію з доставки боєкомплекту їхній НРК здійснив 24 жовтня 2025 року. З того часу роботи здійснили понад 60 місій: евакуювали двох поранених побратимів і перевезли більше ніж 7 тон вантажу. Першого робота, згадує командир підрозділу Сергій «Ложка», купили за близько 1,5 мільйона гривень за донати українців. Тепер підрозділ збирає кошти на сучасні – більш потужні і з захистом для поранених – НРК. Адже задача наземних роботів – заїхати з вантажем для піхоти туди, де через загрозу російських дронів вже не їздять автомобілі. Про своє кредо у підрозділі говорять так: «воюємо роботами, а люди їх обслуговують».
Територія дистанційного мінування розширилась. Російські військові продовжують маскувати протипіхотні міни-"пелюстки" і скидають їх з дронів на вулиці Херсона. Крім Дніпровського району, в якому знаходили протипіхотні міни від часу деокупації правобережжя, окупанти скидають їх у середмісті та Корабельному районі. Про це повідомив начальник відділу комунікації Головного управління Нацполіції в області Андрій Кований. Тему досліджувала Олена Ліщенко.
Територія дистанційного мінування розширилась. Російські військові продовжують маскувати протипіхотні міни-"пелюстки" і скидають їх з дронів на вулиці Херсона. Крім Дніпровського району, в якому знаходили протипіхотні міни від часу деокупації правобережжя, армія РФ розкидає їх у середмісті та у Корабельному районі.
Місто Дружківка Донецької області щодня під атаками російських дронів. Щодня звідси евакуюють людей. А безпілотники б'ють по цивільних, волонтерських і військових автомобілях. В місті немає води, кажіть місцеві, електроенергія — кілька годин на добу.
Юрій Гуляк воює з перших днів повномасштабного вторгнення в 80-й окремій десантно-штурмовій Галицькій бригаді ДШВ ЗСУ. Воював на Миколаївському, Харківському, Донецькому напрямках. За які заслуги він потрапив в списки Forbes та як йому воюється на Сумщині в інтерв’ю.
Український скелетоніст Владислав Гераскевич вийшов у "шоломі пам'яті" на другий тренувальний день Олімпіади-2026 попри те, що отримав заборону на це від Міжнародного олімпійського комітету. Гераскевич ексклюзивно прокоментував для Суспільне Спорт порушення цієї заборони. Нагадаємо, МОК заборонив спортсмену тренуватися і бати участь у змаганнях у шоломі на якому зображені загиблі українські атлети. «Цей шолом заслуговує бути тут, на Олімпійських іграх. Світ має бачити наших спортсменів», – сказав Гераскевич. Його старт на Олімпіаді-2026 запланований на четвер, 12 лютого.
Російський БпЛА влучив по будинку у Богодухові на Харківщині 10 лютого. Постраждала родина — загинули батько і троє дітей, а вагітна мати отримала дістала вибухове поранення, черепно-мозкову травму, опіки. Загалом внаслідок атак на Богодухів 9 і 10 лютого загинули шестеро людей, четверо з них діти. В місті оголошена триденна жалоба.
Про складний процес пошуку повернення та ідентифікації тіл зниклих українських військових. Про десятки тисяч родин, які в невідомості чекають на звістку про близьку людину. Документальний фільм «Поверніть мені ім'я».
Три роки та п’ять місяців – саме стільки військовослужбовець 1-го окремого батальйону 36-ї окремої бригади морської піхоти, оборонець Маріуполя Наконечний перебував у російському полоні. Іван був звільнений за обміном 2 жовтня 2025 року. Його розповідь за посиланням.
Що чекає на вас, якщо ви потрапите в російський полон? Майже гарантовано — катування. Як саме це відбувається? Що при цьому відчувають полонені? І, головне, чому і навіщо росіяни це роблять?
Журналісти Kyiv Independent провели низку інтерв’ю з українськими цивільними, які пережили російський полон, а також із чеченським правозахисником, і вивчили архівні свідчення.
Про те, як і чому працює система російських тортур, дивіться у документальному фільмі-розслідуванні авторства Данила Мокрика.
Як нас робили «рускімі» через музику, серіали й книжки.
Фестиваль «Червона Рута» 1989 року в Чернівцях став вибухом української культури та, за словами Івана Малковича, запалив іскру незалежності. Та вже після розпаду СРСР Кремль узяв реванш — не танками, а масовою культурою.
У цьому випуску The Документаліст розповідає, як у 90-х і нульових Україну цілеспрямовано занурювали в російський культурний простір: через попсу, «блатняк», кримінальні серіали, телешоу й дешеву літературу. Чому українці слухали «Любе» й БІ-2, дивилися «Бригаду» і «Бандитський Петербург», а власна культура опинялася на маргінесі? Як російська попкультура формувала апатію, толерувала беззаконня і насаджувала «понятія»?
Ми говоримо про культурну експансію Росії, роль телебачення, радіо й книжкового ринку, про втрачений шанс 90-х і повільне, але неминуче відродження української культури.
Чому цей план майже спрацював — і чому зрештою провалився.
Дивіться, щоб зрозуміти, як культура стала гібридною зброєю, і чому сьогодні слухати, дивитися й читати своє — це питання не смаку, а виживання.
У новому випуску проєкту «Сила вибору» Ольга Айвазовська говорить з Ольгою Духніч - керівницею напрямку "Демографія і міграція" в Інституті Фронтиру, про найгострішу проблему України — демографію. Це розмова без ілюзій: про реальний стан народжуваності в Україні, втрату людського капіталу та міграційні процеси, які почалися задовго до повномасштабного вторгнення. Чи готова держава до повернення або неповернення мільйонів громадян після закінчення спецстатусу в ЄС у 2027 році? Чому нам доведеться приймати трудових мігрантів та як будувати політику ідентичності в нових умовах?
Марія Берлінська – волонтерка, керівниця проєкту Victory Drones фонду Dignitas, що допомагає військовим та цивільним українцям опановувати актуальні воєнні технології. Учасниця російсько-української війни періоду АТО/ООС. Суспільне зустрілося з Марією Берлінською на тлі призначення Михайла Федорова міністром оборони України та заяв про те, що США прагнуть до літа закінчити російсько-українську війну. Наскільки це реалістичний сценарій? Які очікування волонтерської спільноти від нового міністра оборони? Та чому Марія вважає, що російське суспільство ще може вплинути на завершення війни? Про це і не лише дивіться Марію Берлінську у проєкті “Ремовська Інтервʼю”.
Спортивний арбітражний суд відхилив позов Владислава Гераскевича проти МОК. «Ми підтверджуємо, що свобода самовираження дозволена на Олімпіаді, але не в місці змагань. Суддя послухала аргументи обох сторін та ухвалила рішення, згідно гайдлайнів МОК», — повідомив генеральний секретар CAS Меттью Рід. Адвокат Гераскевича, Євген Пронін, розповів про те, чому МОК відхилив позов, і чи буде атлет оскаржувати рішення суду. Нагадаємо, що скелетоніста Владислава Гераскевича дискваліфікували з Олімпійських змагань через рішення виступити в шоломі з портретами вбитих Росією українських атлетів.
24-та бригада ЗСУ на Костянтинівському напрямку.
Від російських атак систематично потерпає і північ країни. Вночі росіяни вдарили по Шосткинському центру комплексної реабілітації для дітей з інвалідністю.
Вода, печиво та кілька дронів. Олександр "Кордон" та Василь "Дезган" пакують посилку на позицію пілотів дронів-камікадзе своєї бригади. Двоє зовсім різних чоловіків працюють разом. Василь із заходу, його дід і баба боронили Україну в лавах УПА. Сьогодні він продовжує їхню справу на Донеччині. Олександр - із Макіївки, виїхав з окупації ще 2014 року. З 2016 року у війську захищає Україну.
Олександр Карпюк чотири роки воює на Донецькому напрямку, регулярно пише у фейсбук (під ніком Serg Marco) і так само регулярно встряє у сварки: з нардепами, іншими військовими, командуванням та цивільними — з усіма. Він виняток із правил: мало хто з військових дозволяє собі висловлюватися про ЗСУ так критично, як Карпюк. Особливим кейсом є і 59 окрема штурмова бригада, де він зараз служить: вона водночас є «лінійною» (тримає ділянку фронту) і входить до складу Сил безпілотних систем. Карпюк почав волонтерити у 2014 році. Він закупав засоби тактичної медицини, автівки і тепловізори для 36 окремої бригади морської піхоти, навчав її снайперів. На початку 2022 року воював у 503-му окремому батальйоні морської піхоти, який захищав Київ і Київську область. Перевівся в 59 бригаду, якою тоді командував Вадим Сухаревський. Зараз він старший сержант роти безпілотників у батальйоні «Інквізиція» цієї ж бригади — однієї з найефективніших «лінійних» бригад. В інтерв’ю «Бабелю» він розповідає про те, як виглядає сучасна війна, і чому перевага в ній зараз на боці ворога.
Їхнє майно на Куп’янщині двічі знищили росіяни, але вони знайшли прихисток в передмісті Харкова й взяли на виховання п’ятьох дітей, які втратили рідних батьків. Це — історія подружжя Наталії та Олега Маханьових з Куп’янська.