Владислав «Доцент» Дутчак — офіцер бригади «Азов», історик, лектор. В інтерв’ю для Армія TV він розповідає про корпоративну культуру Азову, найкращі якості воїнів своєї бригади, про значення символів та цінності азовців. Доцент згадує, як потрапив до Азову, пояснює, що таке Хорунжа школа імені Миколи Сціборського, коротко переказує зміст «золотого фонду лекцій», який допомагає бійцям не лише воювати, а й розуміти, за що вони борються. Оборона Маріуполя, досвід перебування у полоні, а також багато інших цікавих та важливих тем торкаються у своїй розмові журналіст Армія TV та офіцер офіцер бригади Азов.
Волонтер з Великої Британії, 28-річний Едвард, який дістав поранення у Покровську у стабільному стані та перебуває в одній із лікарень Дніпра. 30 січня дрон російської армії влучив у авто ГО "База UА" під час евакуації місцевих жителів, повідомили Суспільне Донбас в організації, за кермом авто був Едвард. Він дістав найважчі поранення: ампутували руку та ногу. Чолові приїхав до України в 2022 році та вже три роки займається волонтерською діяльністю. Як повідомляла Донецька обласна прокуратура у Tlegram-каналі, 30 січня у Покровську на Донеччині під обстріл дронів потрапили дві автівки, серед них евакуаційна. Внаслідок атак по місту поранені були четверо людей. "Це було біле евакуаційне авто. Це не інакше, як воєнний злочин", — переконаний поранений британець. Як долучився до допомоги, як дістав поранення та які плани має далі — Едвард розповів ексклюзивно журналістам Суспільне Донбас.
Унаслідок дронової атаки 30 січня по Ізмаїлу, що на Одещині, зокрема, зазнав пошкоджень приватний будинок. У ньому перебувала 26-річна Тетяна Бизу разом зі своїм семирічним сином. Жінка встигла накрити дитину собою.
Зооволонтери з притулку "Кіт Бегемот" зараз опікуються 31 котом волонтерки Римми Бараненко, яка загинула від скиду вибухівки з дрона на маршрутний автобус 1 грудня 2024 року. Тварин вивезли з передмістя Херсона. До евакуації з району, який постійно під обстрілами російських військових, готувалися кілька днів. Як тварини облаштувались на новому місці, в якому вони стані та яка їх подальша доля – далі у сюжеті кореспондентів Суспільного.
Вперше в історії група українських захисників з протезами нижніх кінцівок та військовослужбовиця з тяжкими пораненнями здійснили сходження на Кіліманджаро в межах проєкту «Second Wind», — про це 5 лютого на своїй сторінці у Facebook повідомило Міністерство оборони України. На вершині військові розгорнули шестиметровий прапор України разом із міжнародними альпіністами, які висловили солідарність з боротьбою України проти агресії Росії. В етері «Суспільне. Студія» про сходження на Кіліманджаро розповів учасник команди — ветеран окремого загону спецпризначення «Омега», віце-чемпіон світу з пара-джиу-джитсу Олександр Міхов.
Війна зникла з перших шпальт газет і в Британії не знають що відбувається в Україні – розповідає британець Кірк. Тому він приїхав до України, щоб на власні очі побачити, що переживають люди, а також – наслідки російської агресії. Для цього Кірк замовив воєнний тур деокупованою Київщиною. Разом з гідом та перекладачкою британець відвідав постраждалі від війни місця в Ірпені та Бородянці, зокрема, зруйнований Романівський міст, кладовище знищених авто, пошкоджені житлові будинки. Враженнями від екскурсії та своєю мотивацією приїхати в Україну Кірк поділився із Радіо Свобода.
Волонтер Григорій Янченко, відомий як Дядя Гриша про те, як мандрує і збирає донати в Україні та за кордоном і як виходив із прапорами під час окупації Херсона.
Фільм «На захід від сходу» – про Краматорськ, місто, яке з 2014-го стало адміністративним центром Донецької області та одним з найміцніших стовпів українськості на Донеччині. Місто, яке з 2022-го тримає тонку межу між життям в незалежній Україні та під окупацією.
«На захід від сходу» показує Краматорськ очима журналістки Алли Садовник та Сталіни Чубенко – матері 16-річного юнака, який став символом незламності Краматорська.
Степан Чубенко отримав орден «За мужність» III ступеня та звання «Народного героя України». Посмертно. 10 років тому терористи викрали його, 16-річного хлопця, коли він повертався до рідного Краматорська з Києва. Чотири постріли, а перед тим знущання та катування – відповідь терористів за його проукраїнську позицію та за бажання Степана жити в суверенній Україні.
Це майже ніде не чутно в світі, а дарма. росія й далі продовжує геноцид українських дітей із депортаціями, наперед "прокачуючи" їх для подальшої участі у війні вже проти України.
Віктор «Лелека» Лахно – учасник деблокади Маріуполя, один із трьох військових, котрі здійснили останній авіапрорив на гвинтокрилі в оточений Маріуполь. Тоді він разом із захисниками та захисницями з «Азовсталі» потрапив у російський полон.
Фраза "українські десантники взяли у полон військовослужбовця північнокорейської армії, який воює на боці російської федерації, на території Курської області" звучить фантастично в усіх сенсах. Десантник 95-ої бригади Сергій, позивний Сірко, та двоє його побратимів, взяли у полон живого представника армії північної Кореї – як доказ того, що армія третьої країни бере участь у війні проти України. Їхня історія за посиланням.
Військовий 1 окремого батальйону морської піхоти 36 бригади імені контрадмірала Михайла Білинського Сергій Гриців на позивний Курт з Івано-Франківщини пробув у російському полоні два з половиною роки — 18 етапів і 12 в'язниць. Боєць пережив численні катування: струм до геніталій, підвішування за ноги, пакет з хлоркою на голові, зламані ребра й ніс, вирвані нігті та постійні допити. "Курта" звинувачували у "тероризмі й схильності до екстремізму" та засудили до 27 років ув'язнення за сфабрикованою справою про начебто вбивство цивільних жителів Маріуполя. У вересні 2024 року Сергій Гриців повернувся з полону — у п'ятницю 13. Про оборону і прорив з Маріуполя, "пачку крекера на вісьмох", тортури й суд, "гниду, яка говорила українською у Таганрозі", ненависть, яка мотивувала, і одруження після полону морський піхотинець розповів у інтерв'ю Суспільному.
Наша відповідь російським КАБам? Бійці Луганський прикордонного загону-бригади «Помста» нині проходять службу на Торецькому напрямку. На озброєнні у вогневого відділення знаходиться РСЗВ "РАК". Чим особлива та унікальна ця артилерійська система? Які має технічні характеристики і наскільки ефективна на полі бою? Як змінилися бойові дії в останні місяці? Що зараз відбувається на фронті?
71-річний Віктор Сучков з Бахмута живе на Дніпропетровщині з весни 2022 року – відколи евакуювався через повномасштабне вторгнення РФ. У місті Самар його прихистив волонтер, потім жив у шелтерах, згодом вирішив будувати собі житло власноруч, де йому буде комфортно з трьома котами. Усе життя Віктор працював архітектором, на Донеччині проєктував житлові будинки та займався науковою діяльністю. З літа 2024 на земельній ділянці, яку йому надав той самий волонтер, будує «намет особистої незламності». Споруду, в якій і живе, зводить за власною науковою розробкою, що пов'язана з пасивним використанням сонячної енергії. Матеріали для будівництва купує власним коштом, з чимось допомагає волонтер, щось віддають сусіди та знаходить на вулиці .
Анімаційний фільм «Я померла в Ірпені» («I Died in Irpin») режисерки Анастасії Фалілеєвої здобув нагороду на Міжнародному фестивалі короткометражного кіно у Франції.
24 лютого 2022 року ми з хлопцем виїхали з Києва в Ірпінь. Ми провели десять днів в оточеному місті й зуміли виїхати з останньою евакуаційною колоною. Час іде, але відтоді мене не покидає відчуття, що я померла в Ірпені. Фільм реконструює реальну історію виживання крізь особисту та суб’єктивну призму.
Євген Шибалов — ветеран російсько-української війни, колишній військовополонений, а зараз уперше у своєму досвіді — таксист. Хоча ще в грудні 2024-го працював начальником управління в Міністерстві ветеранів, звідки звільнився, заявивши про систематичне приниження з боку керівництва. Після заяви на звільнення Євген написав резонансний допис із цитуванням брутальної лайки, яку чув у свій бік. У розмові з кореспонденткою hromadske Мар’яною П’єцух зізнається, що в стінах міністерства знову відчув той стан приниження, яке переживав у полоні. Про тортури в російському полоні, а також те, чому двічі лікувався в психіатричному стаціонарі, як бореться з проявами агресії в себе, чому дратують п'яні люди, як уникати конфліктів між ветеранами та тими, хто не був на фронті, — у новому відео hromadske
Владислав «Доцент» Дутчак — офіцер бригади «Азов», історик, лектор. В інтерв’ю для Армія TV він розповідає про корпоративну культуру Азову, найкращі якості воїнів своєї бригади, про значення символів та цінності азовців. Доцент згадує, як потрапив до Азову, пояснює, що таке Хорунжа школа імені Миколи Сціборського, коротко переказує зміст «золотого фонду лекцій», який допомагає бійцям не лише воювати, а й розуміти, за що вони борються. Оборона Маріуполя, досвід перебування у полоні, а також багато інших цікавих та важливих тем торкаються у своїй розмові журналіст Армія TV та офіцер офіцер бригади Азов.
Волонтер з Великої Британії, 28-річний Едвард, який дістав поранення у Покровську у стабільному стані та перебуває в одній із лікарень Дніпра. 30 січня дрон російської армії влучив у авто ГО "База UА" під час евакуації місцевих жителів, повідомили Суспільне Донбас в організації, за кермом авто був Едвард. Він дістав найважчі поранення: ампутували руку та ногу. Чолові приїхав до України в 2022 році та вже три роки займається волонтерською діяльністю. Як повідомляла Донецька обласна прокуратура у Tlegram-каналі, 30 січня у Покровську на Донеччині під обстріл дронів потрапили дві автівки, серед них евакуаційна. Внаслідок атак по місту поранені були четверо людей. "Це було біле евакуаційне авто. Це не інакше, як воєнний злочин", — переконаний поранений британець. Як долучився до допомоги, як дістав поранення та які плани має далі — Едвард розповів ексклюзивно журналістам Суспільне Донбас.
Війна зникла з перших шпальт газет і в Британії не знають що відбувається в Україні – розповідає британець Кірк. Тому він приїхав до України, щоб на власні очі побачити, що переживають люди, а також – наслідки російської агресії. Для цього Кірк замовив воєнний тур деокупованою Київщиною. Разом з гідом та перекладачкою британець відвідав постраждалі від війни місця в Ірпені та Бородянці, зокрема, зруйнований Романівський міст, кладовище знищених авто, пошкоджені житлові будинки. Враженнями від екскурсії та своєю мотивацією приїхати в Україну Кірк поділився із Радіо Свобода.
Волонтер Григорій Янченко, відомий як Дядя Гриша про те, як мандрує і збирає донати в Україні та за кордоном і як виходив із прапорами під час окупації Херсона.
Фільм «На захід від сходу» – про Краматорськ, місто, яке з 2014-го стало адміністративним центром Донецької області та одним з найміцніших стовпів українськості на Донеччині. Місто, яке з 2022-го тримає тонку межу між життям в незалежній Україні та під окупацією.
«На захід від сходу» показує Краматорськ очима журналістки Алли Садовник та Сталіни Чубенко – матері 16-річного юнака, який став символом незламності Краматорська.
Степан Чубенко отримав орден «За мужність» III ступеня та звання «Народного героя України». Посмертно. 10 років тому терористи викрали його, 16-річного хлопця, коли він повертався до рідного Краматорська з Києва. Чотири постріли, а перед тим знущання та катування – відповідь терористів за його проукраїнську позицію та за бажання Степана жити в суверенній Україні.
Херсонщина. Як сьогодні виглядають села, що були в 2022 році на найгарячішій ділянці фронту, що тут відбувається тут сьогодні.
Фраза "українські десантники взяли у полон військовослужбовця північнокорейської армії, який воює на боці російської федерації, на території Курської області" звучить фантастично в усіх сенсах. Десантник 95-ої бригади Сергій, позивний Сірко, та двоє його побратимів, взяли у полон живого представника армії північної Кореї – як доказ того, що армія третьої країни бере участь у війні проти України. Їхня історія за посиланням.
Генерал-лейтенант Сергій Наєв. Відверта розмова до третьої річниці широкомасштабного вторгнення росії.
Наша відповідь російським КАБам? Бійці Луганський прикордонного загону-бригади «Помста» нині проходять службу на Торецькому напрямку. На озброєнні у вогневого відділення знаходиться РСЗВ "РАК". Чим особлива та унікальна ця артилерійська система? Які має технічні характеристики і наскільки ефективна на полі бою? Як змінилися бойові дії в останні місяці? Що зараз відбувається на фронті?
Донеччина. Костянтинівка. Дев'ять російських ФАБ-500 та ФАБ-250 на місто.
Анімаційний фільм «Я померла в Ірпені» («I Died in Irpin») режисерки Анастасії Фалілеєвої здобув нагороду на Міжнародному фестивалі короткометражного кіно у Франції.
24 лютого 2022 року ми з хлопцем виїхали з Києва в Ірпінь. Ми провели десять днів в оточеному місті й зуміли виїхати з останньою евакуаційною колоною. Час іде, але відтоді мене не покидає відчуття, що я померла в Ірпені. Фільм реконструює реальну історію виживання крізь особисту та суб’єктивну призму.
"Все те, що я побачив у Маріуполі, їм пробачати не можна": розмова зі звільненим із полону "азовцем" Іваном Сокалем за посиланням.