Запоріжжя. Зруйновані житлові будинки та пошкоджені чотири корпуси онколікарні. 10 загиблих, серед них одна дитина, та 41 постраждалий, з них чотири дитини.
Харків. У Салтівському районі авіабомба влучила у дванадцятиповерховий житловий будинок. Постраждали 25 мирних мешканців, серед них хлопчик трьох місяців, у нього гостра реакція на стрес. Пʼятьох людей з пораненнями — чотирьох жінок та чоловіка — ушпиталено, іншим надано допомогу на місці.
Восени 2024 року підрозділи ГУР Міноборони України повністю звільнили територію Вовчанського агрегатного заводу. Активну участь у операції взяли бійці Російського добровольчого корпусу. Команда Ukrainian Witness поспілкувалася з учасниками тих подій. Як починалась операція? Скільки часу знадобилося для звільнення заводу? З якою мотивацією росіяни утримували позиції? Що зараз відбувається у Вовчанську і які перспективи звільнення міста?
Чи "посипався" фронт на Донеччині? Чи є військові КНДР загрозою для ЗСУ? Як обрання Трампа президентом США вплине на війну в Україні? Про це, а також ситуацію з донатами, мобілізацію та корупцію в Україні голова фонду "Повернись живим" Тарас Чмут в інтерв'ю DW.
За два з половиною роки повномасштабної війни Росія скоїла проти українців понад 137 тисяч воєнних злочинів. Утім, лише 133 росіяни отримали вироки за свої злочини. Правоохоронці не дають ради з таким масивом злочинів, тому в цьому їм допомагають документатори — фахові організації, які фіксують воєнні злочини. Цим вже другий рік займається Ганна Мамонова — документаторка в «Лабораторії журналістики суспільного інтересу». Вона документувала російські авіаудари та депортацію в Бородянці, дослідила мережу катівень на Херсонщині та екологічні наслідки підриву Каховської ГЕС. А ще вона щомісяця опитує десятки людей, які постраждали від обстрілів, прицільних ударів дронами або пережили катування.
10 людей загинули, понад 40 - дістали поранень. У Запоріжжі завершили пошуково-рятувальні роботи в напівзруйнованій чотириповерхівці, в яку окупанти поцілили 7 листопада. Вони тривали близько 11 годин.
На світлині - Соня та її півторарічний син Адам, яких вчора вбили росіяни. Їхній будинок у Запоріжжі армія РФ атакувала КАБами. На завалах знайшли подряпане фото - єдине, що вціліло з квартири, каже сестра загиблої. Разом з мамою та дитиною загинула бабуся жінки Тетяна Василівна.
Володимир Омелян, політик, дипломат, майор ЗСУ: «Кожна криза – це шанс, якщо нею правильно скористатися. Наша дзен-філософія – ще так не було, щоб якось не було. Не можемо її далі підтримувати».
Два дні поспіль росіяни обстрілюють центр Краснопілля. КАБи знову поцілили у місцевий ліцей. Внаслідок вибуху зруйнована приватна садиба, приміщення ліцею, вибиті вікна у будинках у центрі Краснопілля. П’ятеро людей поранені.
Ірина на псевдо "Айріш" — головна медична сестра 30-ї окремої механізованої бригади імені Костянтина Острозького. 19 років пропрацювала в лікарнях, зокрема у хірургії та дитячому відділенні. На початку повномасштабної війни допомагала в операційній у цивільному закладі, за кілька місяців — сама пішла до війська. Зараз евакуює поранених військових на Бахмутському напрямку.
Максим Єрмохін присвятив ЗСУ чи не половину свого свідомого життя (12 років із 29-ти), втратив на війні ногу та став інструктором. “Твоя воля завжди сильніше твого тіла” – витатуйовано на його передпліччях. Розповідь від першої особи за посиланням.
... Я хотів би, щоб люди почали розвиватися, думати, щоб не були стадом. Це не дало б шансів популістам.
«Фортеця Маріуполь» – цикл фільмів про воїнів, які у 2022 році 86 днів обороняли Маріуполь у повному оточенні. Героїня нового фільму з циклу — Тетяна «Хрещена»Теплюк, 70-річна медикиня полку «АЗОВ» У минулому — медик під час війни в Афганістані та операційна сестра пологового будинку на Київщині. Тетяна пройшла Революцію Гідності:допомагала пораненим на Майдані, а звідки — поїхала до Маріуполя та долучилася до АЗОВу. Повномасштабне вторгнення Хрещена зустріла в Маріуполі разом із рідним полком. З побратимами та посестрами вона потрапила у російський полон, де пробула 228 днів. 31 грудня 2022 року Хрещена повернулася додому та продовжила службу в Силах Оборони України. У російському полоні досі залишаються тисячі українських захисників, серед яких близько 700 бійців бригади АЗОВ. Памʼятаймо про наших героїв та героїнь!
Ветеран російсько-української війни Андрій Несмачний повернувся з фронту і відкрив справу усього життя. На початку повномасштабного вторгнення ворог знищив майстерню чоловіка. Андрій взяв до рук зброю і допомагав звільняти Київщину, а потім і Херсонську область. Після поранення повернуся у Ірпінь, де вирішив відновити бізнес і збільшити майстерню. Ukrainian Witness зустрілися з підприємцем і дізналися куди його компанія інвестує половину коштів? Хто працює у майстерні? Яку роль у створенні справи зіграв загиблий побратим Андрія? І який факт найбільше здивував американських інвесторів? Про це і не тільки дивіться у нашому новому відео. Герой цього відео: Андрій Несмачний - засновник крафтової майстерні BatARt_UA
Капітан Юрій Жуковець здобув звання Героя України за успіхи під час Курської операції. Розвідувальна рота 103 бригади ТрО, якою командував Юрій, успішно виконувала бойові задачі та змогла взяти в полон велику кількість росіян. Під час зачистки одного із населених пунктів Юрій Жуковець потрапив у засідку, і з відстані 10 метрів російський військовий обстріляв його із автомата. Юрій отримав 5 кульових поранень, кулі влучили в ноги, руки та живіт, але життєво важливих органів не зачепили. Більше про бойовий шлях Героя України Юрія Жуковця дивіться у новому випуску проєкту «Герої».
Гість сьогоднішнього стріму – Микола Бєлєсков, старший аналітик "Центру ініціатив ПЖ" Поговоримо про ситуацію на фронті та роль Північної Кореї у підтримці російських сил, а такоє про те, як Україні може допомогти Південна Корея.
Руслан Сербов з позивним Давід – ветеран російсько-української війни, морський піхотинець та захисник Маріуполя, який пройшов через найважчі випробування війни. Він поділився своїм досвідом від початку служби до участі в боях за Маріуполь, розповів, чому обрав «Азов», як долав страх на полі бою та про життя в оточеному місті. В інтерв’ю для Армія TV Руслан також розповідає про полон, медичну допомогу від ворога, а також протезування у Норвегії та роботу з фантомними болями.
Оборона Харкова. Бій на вулицях міста, куда прорвався ворожий спецназ 27 лютого 2022 року Російський спецназ у харківській школі. Тіла окупантів навколо. Міфи ворожої пропаганди та те, що насправді відбулося того дня — 27 лютого 2022 року. Це був бій, який зламав план так званої "СВО" у Харкові та на його підступах. Танк комбата Романа з 92 ОШБр став одним із ключових факторів у знищенні ворожого десанту на вулицях міста. А будинок харків'янки Матрони Тимофіївни став епіцентром бою.
Азовець Валерій Горішній “Ярило” розповів LB Live про оборону Маріуполя, про тортури в полоні і як там вижити психологічно і фізично, про реабілітацію і плани на майбутнє.
Начальник піротехнічного відділення Андрій Дмитрієнко має понад десять років досвіду розмінування територій. Він з Кропивницького, та працює зараз на Донеччині. Там же, на Донбасі, у 2014 році, отримав свій перший бойовий досвід у саперній справі.
11 листопада близько 10:20 росіяни ударили балістичною ракетою по п’ятиповерхівці у Кривому Розі, зруйновано поверхи — з першого по п’ятий. З-під завалів будинку дістали тіло жінки. Вранці 12 листопада з-під завалів пошкодженого будинку дістали тіла трьох її дітей. Наймолодшій дівчинці було 2 місяці, її братам - 2 та 10 років.
Він пройшов шлях від активіста Революції Гідності, через полон у 2014-му році в Донецьку, і до звання майора та посади командира ремонтного підрозділу Сил логістики.
росіяни створили на окупованих територіях України цілу систему фільтраційних заходів щодо цивільного населення. За попередніми даними правоохоронців, фільтрацію пройшли десятки тисяч людей. Тисячі опинились в місцях несвободи. Про розслідування російських злочинів можна прочитати за посиланням.
автор: Катерина Прищепа
з Донецької області фото авторки
Попри наближення лінії фронту та імовірну окупацію, на початок листопада 2024 року в Кураховому залишається близько восьми сотень мешканців. Вони живуть без електроенергії, централізованого опалення, зв’язку, проточної води, доступу до ліків і медобслуговування та під постійними ворожими обстрілами. Частина з них вочевидь очікує на прихід росіян. Решта говорить про те, що не має грошей, щоб евакуюватися й облаштуватись на новому місці.
Кожен день тут супроводжується новинами про російське просування до чергових сіл Курахівської громади та спроби ворожих штурмових груп пробитись до найсхіднішої околиці міста, селища Роя.
Побувавши на місці, усвідомлюєш: якими б не були очікування, мешканців, які вирішили залишитись у Кураховому, імовірної російської окупації дочекаються не всі. За життям у місті спостерігаємо майже тиждень – до 7 листопада.
5-річний Олексій залишається у важкому стані в лікарні і ще не знає, що його батьків та дідуся більше немає. В будинок, де мешкала родина влучив ворожий КАБ 7 листопада. Тіла рідних хлопчика витягали з-під завалів зруйнованої чотириповерхівки.
Одещина. Загинула одна людина, девʼять постраждали. Зазнала руйнувань будівля однієї з міських шкіл та дитячий садок.
Запоріжжя. Зруйновані житлові будинки та пошкоджені чотири корпуси онколікарні. 10 загиблих, серед них одна дитина, та 41 постраждалий, з них чотири дитини.
Харків. У Салтівському районі авіабомба влучила у дванадцятиповерховий житловий будинок. Постраждали 25 мирних мешканців, серед них хлопчик трьох місяців, у нього гостра реакція на стрес. Пʼятьох людей з пораненнями — чотирьох жінок та чоловіка — ушпиталено, іншим надано допомогу на місці.
Восени 2024 року підрозділи ГУР Міноборони України повністю звільнили територію Вовчанського агрегатного заводу. Активну участь у операції взяли бійці Російського добровольчого корпусу. Команда Ukrainian Witness поспілкувалася з учасниками тих подій. Як починалась операція? Скільки часу знадобилося для звільнення заводу? З якою мотивацією росіяни утримували позиції? Що зараз відбувається у Вовчанську і які перспективи звільнення міста?
Чи "посипався" фронт на Донеччині? Чи є військові КНДР загрозою для ЗСУ? Як обрання Трампа президентом США вплине на війну в Україні? Про це, а також ситуацію з донатами, мобілізацію та корупцію в Україні голова фонду "Повернись живим" Тарас Чмут в інтерв'ю DW.
Володимир Омелян, політик, дипломат, майор ЗСУ: «Кожна криза – це шанс, якщо нею правильно скористатися. Наша дзен-філософія – ще так не було, щоб якось не було. Не можемо її далі підтримувати».
політик і дипломат на фронті
«міжнародка» як гаражний стартап
Трамп: для кого він – шанс?
Європа наодинці перед звіром?
виборцям набридла фальш
правильний український шум
путін і «антизахідна коаліція»
йдуть переговори: кого з ким?
наша суб'єктність: набуваємо чи втрачаємо?
Європа і нарощування зубів
військові кола Лондона і третя світова
коротке перемир'я на горизонті?
як вийти сильнішими «із заморозки»?
уроки з Молдови і Грузії
поляризація суспільства
Два дні поспіль росіяни обстрілюють центр Краснопілля. КАБи знову поцілили у місцевий ліцей. Внаслідок вибуху зруйнована приватна садиба, приміщення ліцею, вибиті вікна у будинках у центрі Краснопілля. П’ятеро людей поранені.
Ірина на псевдо "Айріш" — головна медична сестра 30-ї окремої механізованої бригади імені Костянтина Острозького. 19 років пропрацювала в лікарнях, зокрема у хірургії та дитячому відділенні. На початку повномасштабної війни допомагала в операційній у цивільному закладі, за кілька місяців — сама пішла до війська. Зараз евакуює поранених військових на Бахмутському напрямку.
Максим Єрмохін присвятив ЗСУ чи не половину свого свідомого життя (12 років із 29-ти), втратив на війні ногу та став інструктором. “Твоя воля завжди сильніше твого тіла” – витатуйовано на його передпліччях. Розповідь від першої особи за посиланням.
... Я хотів би, щоб люди почали розвиватися, думати, щоб не були стадом. Це не дало б шансів популістам.
«Фортеця Маріуполь» – цикл фільмів про воїнів, які у 2022 році 86 днів обороняли Маріуполь у повному оточенні. Героїня нового фільму з циклу — Тетяна «Хрещена»Теплюк, 70-річна медикиня полку «АЗОВ» У минулому — медик під час війни в Афганістані та операційна сестра пологового будинку на Київщині. Тетяна пройшла Революцію Гідності:допомагала пораненим на Майдані, а звідки — поїхала до Маріуполя та долучилася до АЗОВу. Повномасштабне вторгнення Хрещена зустріла в Маріуполі разом із рідним полком. З побратимами та посестрами вона потрапила у російський полон, де пробула 228 днів. 31 грудня 2022 року Хрещена повернулася додому та продовжила службу в Силах Оборони України. У російському полоні досі залишаються тисячі українських захисників, серед яких близько 700 бійців бригади АЗОВ. Памʼятаймо про наших героїв та героїнь!
Ветеран російсько-української війни Андрій Несмачний повернувся з фронту і відкрив справу усього життя. На початку повномасштабного вторгнення ворог знищив майстерню чоловіка. Андрій взяв до рук зброю і допомагав звільняти Київщину, а потім і Херсонську область. Після поранення повернуся у Ірпінь, де вирішив відновити бізнес і збільшити майстерню. Ukrainian Witness зустрілися з підприємцем і дізналися куди його компанія інвестує половину коштів? Хто працює у майстерні? Яку роль у створенні справи зіграв загиблий побратим Андрія? І який факт найбільше здивував американських інвесторів? Про це і не тільки дивіться у нашому новому відео. Герой цього відео: Андрій Несмачний - засновник крафтової майстерні BatARt_UA
Капітан Юрій Жуковець здобув звання Героя України за успіхи під час Курської операції. Розвідувальна рота 103 бригади ТрО, якою командував Юрій, успішно виконувала бойові задачі та змогла взяти в полон велику кількість росіян. Під час зачистки одного із населених пунктів Юрій Жуковець потрапив у засідку, і з відстані 10 метрів російський військовий обстріляв його із автомата. Юрій отримав 5 кульових поранень, кулі влучили в ноги, руки та живіт, але життєво важливих органів не зачепили. Більше про бойовий шлях Героя України Юрія Жуковця дивіться у новому випуску проєкту «Герої».
Гість сьогоднішнього стріму – Микола Бєлєсков, старший аналітик "Центру ініціатив ПЖ" Поговоримо про ситуацію на фронті та роль Північної Кореї у підтримці російських сил, а такоє про те, як Україні може допомогти Південна Корея.
Руслан Сербов з позивним Давід – ветеран російсько-української війни, морський піхотинець та захисник Маріуполя, який пройшов через найважчі випробування війни. Він поділився своїм досвідом від початку служби до участі в боях за Маріуполь, розповів, чому обрав «Азов», як долав страх на полі бою та про життя в оточеному місті. В інтерв’ю для Армія TV Руслан також розповідає про полон, медичну допомогу від ворога, а також протезування у Норвегії та роботу з фантомними болями.
Начальник піротехнічного відділення Андрій Дмитрієнко має понад десять років досвіду розмінування територій. Він з Кропивницького, та працює зараз на Донеччині. Там же, на Донбасі, у 2014 році, отримав свій перший бойовий досвід у саперній справі.
11 листопада близько 10:20 росіяни ударили балістичною ракетою по п’ятиповерхівці у Кривому Розі, зруйновано поверхи — з першого по п’ятий. З-під завалів будинку дістали тіло жінки. Вранці 12 листопада з-під завалів пошкодженого будинку дістали тіла трьох її дітей. Наймолодшій дівчинці було 2 місяці, її братам - 2 та 10 років.
Він пройшов шлях від активіста Революції Гідності, через полон у 2014-му році в Донецьку, і до звання майора та посади командира ремонтного підрозділу Сил логістики.
росіяни створили на окупованих територіях України цілу систему фільтраційних заходів щодо цивільного населення. За попередніми даними правоохоронців, фільтрацію пройшли десятки тисяч людей. Тисячі опинились в місцях несвободи. Про розслідування російських злочинів можна прочитати за посиланням.
автор: Катерина Прищепа
з Донецької області
фото авторки
Попри наближення лінії фронту та імовірну окупацію, на початок листопада 2024 року в Кураховому залишається близько восьми сотень мешканців. Вони живуть без електроенергії, централізованого опалення, зв’язку, проточної води, доступу до ліків і медобслуговування та під постійними ворожими обстрілами. Частина з них вочевидь очікує на прихід росіян. Решта говорить про те, що не має грошей, щоб евакуюватися й облаштуватись на новому місці.
Кожен день тут супроводжується новинами про російське просування до чергових сіл Курахівської громади та спроби ворожих штурмових груп пробитись до найсхіднішої околиці міста, селища Роя.
Побувавши на місці, усвідомлюєш: якими б не були очікування, мешканців, які вирішили залишитись у Кураховому, імовірної російської окупації дочекаються не всі. За життям у місті спостерігаємо майже тиждень – до 7 листопада.
Стаття повністю тут