Євген Тєрєхов мобілізувався 2014 року. Тоді ж у серпні був важко поранений. З того часу в його тілі лишається 28 уламків, а в голові - титанова пластина. Але це його не спинило на початку повномасштабної війни, коли він повернувся на фронт. Нині служить у 58 окремій мотопіхотній бригаді імені гетьмана Івана Виговського. Десять років має позивний Титановий Джексон. Тепер отримав ще один – Мамина черешня. Повне інтерв’ю за посиланням.
Шість портретів жінок у війні – різні долі, різні війни, але мета одна. Олена Степанів – перша в світі жінка-офіцер. Постать Олени стала культовою ще за життя, адже її першою з жінок зарахували на військову службу у званні офіцера. З 1914 року, коли розпочалась Перша світова, вона теж вирішила йти на війну.
Одна із найвідоміших жінок-доброволець Першої світової війни. Ольга Підвисоцька, вчителька, яка не лише змінила мирну професію, а й стала командиром сотні січових стрільців. Її сотня успішно воювала проти росіян у 1915-16 роках.
Марія Савчин – легендарна бійчиня УПА. Одна із останніх упівців, які продовжували воювати на окупованих радянською владою на територіях України у 50-х роках ХХ століття. За нею полювали загони гебістів, за її голову оголошено було винагороду. Їй вдавалося двічі вислизати з рук «сталінських соколів».
Ярина Чорногуз, якби не війна, вже мала б, напевно, захищену дисертацію філологічного напрямку та ще й кілька поетичних книжок, які б не пройшли непоміченими. Вже 10 років Ярина у війні, - на різних етапах у різних ролях.
Юлія Микитенко, командир взводу, старша лейтенант Збройних Сил України, кавалер ордену “За мужність” ІІІ ступеня, активістка громадянського руху “Відсіч” та очільниця ГО “Жіночий ветеранський рух”.
Сержант Адріана Сусак, позивний “Малиш”, кавалер ордену За мужність ІІІ ступеня. Удостоєна звання Народний Герой України. Отримала надзвичайно важкі поранення. Їй давали прогнози на кілька днів або інвалідський візок на все життя. Натомість Адріана витримала понад 20 операцій і виписалась із госпіталю. Лютий 2022 для Адріани почався із оборони Києва, а далі - на північних кордонах України.
Альона на псевдо"Пантера" до повномасштабного вторгнення була кінологинею в Національній поліції. Нині вона штурмовичка полку Цунамі бригади НПУ Лють, брала участь у боях за Кліщіївку та Курдюмівку, виводила групи по мінному полю, попри контузію тягнула на собі пораненого побратима та змушена була повертатися назад, аби допомогти з евакуацією інших. В інтерв’ю для Бутусов+ Пантера розповіла про найважчий бій, гендерні стереотипи щодо жінки у штурмовому підрозділі, а також чому більше ніколи не повернеться до собак.
Війна Росії проти України стала для багатьох несподіванкою - багато хто з наших співвітчизників жив міфами про "братні народи". Але і до 2022, і до 2014 року, і навіть до приходу Путіна відбувалися речі, які свідчили, що ця війна неминуча: претензії росіян на Крим, Севастополь та весь Чорноморський флот, агресивні заяви російських політиків, підтримка антиукраїнських організацій, українофобські книжки та фільми. Про ці та інші речі ми розповідаємо в міні-серіалі "Невидима війна". У першому епізоді ви дізнаєтеся, як холодне протистояння за Крим та флот ледь не стало гарячим, за що українські бійці гинули в Абхазії та Чечні, і чому Росія тоді так і не наважилася на збройний конфлікт з Україною.
Новий фільм із документального циклу “Воєнна розвідка України” розкриває невідомі деталі бойових місій спецпідрозділів ГУР МО України та інших складових Сил безпеки і оборони, здійснених у 2022-2023 роках на Дніпрі, Каховському водосховищі та у чорноморській акваторії. ● десантування в Енергодарі; ● висадка і створення плацдарму на лівобережжі Херсонщини; ● повернення контролю над нафтогазовидобувними платформами у Чорному морі; ● морські рейди до Криму; ● знищення російських кораблів ударними дронами “Magura V5”.
Одним із головних героїв документального фільму режисера Мстислава Чернова "20 ДНІВ У МАРІУПОЛІ" є поліцейський з Донеччини Володимир Нікулін. Правоохоронець зустрів знімальну групу під час ліквідації наслідків удару по пологовому будинку Маріуполя. Відтоді вони разом переживали обстріли, шукали зв'язок для відправки світлин та відео і залишили Маріуполь, коли місто було в повному оточенні.
Під обстрілами, в холоді, з дефіцитом всього: від медикаментів до їжі – він рятував життя. Анестезіолог Олександр Бєлаш – лікар, який приймав поранених в оточеному російськими військами місті та став один із героїв документального фільму «20 днів у Маріуполі». Саме Олександр Бєлаш допоміг знімальній групі зафільмувати кадри з Маріупольської лікарні, що потім увійшли до стрічки. Саме він, під час реанімації маленької Єви, яка була першою загиблою дитиною, звертався до Путіна.
В Сумах вночі знову було гучно. Два "шахеди" збили, третій влучив у п’ятиповерховий будинок. На місці під’їзду - діра. Пошкоджено 30 квартир, з них 15 – зруйновані. З-під завалів вдалося врятувати 10 людей, постраждали щонайменше 8 жителів. Серед зниклих безвісти можуть бути ще троє людей. Пошукова операція триває.
Також вночі росіяни вдарили по Мирнограду на Донеччині, частково зруйнований п'ятиповерховий будинок. Дві людини загинули, їхні тіла деблокували з-під завалів рятувальники. Ще 6 людей врятовано з-під завалів, з них 1 дитина. 4 осіб поранені.
А у Кривому Розі зросла кількість жертв ракетного удару до 4 людей. Вночі у медичному закладі померла жінка. Загальна кількість загиблих та постраждалих — більше півсотні.
За 610 днів полону схуд майже вдвічі, а одразу після звільнення ледь міг ходити. 50-річний шахтар з Волині Микола Гойдало у березні 22 пішов на фронт добровольцем. Але повоювати майже не встиг: вже у перші дні перебування на позиціях під Донецьком потрапив у російський полон. Про свої страждання за майже два роки поневірянь таборами він розповідає неохоче: каже, стояв по кільканадцять годин на добу, через це почалась атрофія нижніх кінцівок, втратив понад 30 кілограмів ваги. Нині він лікується в одному зі шпиталів Дніпра. Що зробив найперше коли ступив на українську землю та чи піде знов захищати країну – він розповів Радіо Свобода.
Сьогодні, 14 березня, в Україні відзначають День українського добровольця. Саме цього дня у 2014 році відбувся виїзд перших 500 бійців-добровольців Самооборони Майдану до тренувальної бази в Нових Петрівцях для формування першого батальйону, з якого згодом був сформований 1 БОП НГУ ім. Кульчицького.
Звідси до лінії зіткнення – близько 3 км, до одного з найближчих окупованих сіл – 6 км навпростець. Ворог дістає до Гуляйполя з усієї зброї, що має. До повномасштабного вторгнення тут жило понад 13 тис. людей, тепер – десь тисяча.
Ті, хто лишилися в місті, не будуть звідси виїжджати. Хто хотів та міг, уже давно це зробили. А ті, чиї плани знайти домівку десь в іншому місці не склалися, встигли повернутися. Репортаж звідти за посиланням.
... В Гуляйполі постійно щось десь вибухає. Місцеві вже не лякаються. Ба більше, напружуються, якщо нічого не гепає.
... Її називають “баба Тома”. Їй 85 років. Має чудове почуття гумору та не перестає дякувати за те, що про неї не забувають. Слідом за жінкою у двір до гостей вийшла коза. ЇЇ так і кличуть – Козою. Поки говорили, Коза знайшла привезені яблука й почала частуватись.
... Люди дуже радіють гостям, але кожна розмова про життя в прифронтовому місті – то сльози. Плачуть і вони, і ми разом з ними.
Сьогодні – День українського добровольця. День тих, хто у вирішальний для України час зробив свій вибір – вибір на користь захисту нашої держави та людей. Велика шана всім українцям та українкам, чия сміливість зберігає національну незалежність! Хай буде світлою й вічною пам’ять про всіх наших людей, які віддали своє життя заради України.
#Одеса: сьогодні внаслідок російського ракетного удару по місту було пошкоджено цивільну інфраструктуру. На місці влучання виникла пожежа.
Рятувальники ДСНС одразу прибули на місце удару та приступили до гасіння вогню, розбору завалів і пошуку постраждалих. Під час проведення робіт ворог повторно наніс ракетний удар, внаслідок якого загинув рятувальник.
За попередньою інформацією, травмовано 20 людей, з яких 5 - співробітники ДСНС. Всім постраждалим надається необхідна допомога.
Ударом також пошкоджено 10 приватних будинків, станція технічного обслуговування, газопровід низького тиску та 2 пожежно-рятувальні автомобілі. Наразі тривають роботи щодо ліквідації пожежі газопроводу та приватного будинку на загальній площі близько 120 кв. м.
На місці працюють 50 рятувальників та 8 одиниць техніки ДСНС.
Євген Тєрєхов мобілізувався 2014 року. Тоді ж у серпні був важко поранений. З того часу в його тілі лишається 28 уламків, а в голові - титанова пластина. Але це його не спинило на початку повномасштабної війни, коли він повернувся на фронт. Нині служить у 58 окремій мотопіхотній бригаді імені гетьмана Івана Виговського. Десять років має позивний Титановий Джексон. Тепер отримав ще один – Мамина черешня. Повне інтерв’ю за посиланням.
Шість портретів жінок у війні – різні долі, різні війни, але мета одна. Олена Степанів – перша в світі жінка-офіцер. Постать Олени стала культовою ще за життя, адже її першою з жінок зарахували на військову службу у званні офіцера. З 1914 року, коли розпочалась Перша світова, вона теж вирішила йти на війну.
Одна із найвідоміших жінок-доброволець Першої світової війни. Ольга Підвисоцька, вчителька, яка не лише змінила мирну професію, а й стала командиром сотні січових стрільців. Її сотня успішно воювала проти росіян у 1915-16 роках.
Марія Савчин – легендарна бійчиня УПА. Одна із останніх упівців, які продовжували воювати на окупованих радянською владою на територіях України у 50-х роках ХХ століття. За нею полювали загони гебістів, за її голову оголошено було винагороду. Їй вдавалося двічі вислизати з рук «сталінських соколів».
Ярина Чорногуз, якби не війна, вже мала б, напевно, захищену дисертацію філологічного напрямку та ще й кілька поетичних книжок, які б не пройшли непоміченими. Вже 10 років Ярина у війні, - на різних етапах у різних ролях.
Юлія Микитенко, командир взводу, старша лейтенант Збройних Сил України, кавалер ордену “За мужність” ІІІ ступеня, активістка громадянського руху “Відсіч” та очільниця ГО “Жіночий ветеранський рух”.
Сержант Адріана Сусак, позивний “Малиш”, кавалер ордену За мужність ІІІ ступеня. Удостоєна звання Народний Герой України. Отримала надзвичайно важкі поранення. Їй давали прогнози на кілька днів або інвалідський візок на все життя. Натомість Адріана витримала понад 20 операцій і виписалась із госпіталю. Лютий 2022 для Адріани почався із оборони Києва, а далі - на північних кордонах України.
Який він, борщ на війні? Як під звуки вибухів і постійних прильотів його взагалі зварити можна? Показує 22ОМБр.
Евакуація квадроциклом: як це працює? Показує боєць 93 ОМБр "Муха".
Одним із головних героїв документального фільму режисера Мстислава Чернова "20 ДНІВ У МАРІУПОЛІ" є поліцейський з Донеччини Володимир Нікулін. Правоохоронець зустрів знімальну групу під час ліквідації наслідків удару по пологовому будинку Маріуполя. Відтоді вони разом переживали обстріли, шукали зв'язок для відправки світлин та відео і залишили Маріуполь, коли місто було в повному оточенні.
В Сумах вночі знову було гучно. Два "шахеди" збили, третій влучив у п’ятиповерховий будинок. На місці під’їзду - діра. Пошкоджено 30 квартир, з них 15 – зруйновані. З-під завалів вдалося врятувати 10 людей, постраждали щонайменше 8 жителів. Серед зниклих безвісти можуть бути ще троє людей. Пошукова операція триває.
Також вночі росіяни вдарили по Мирнограду на Донеччині, частково зруйнований п'ятиповерховий будинок. Дві людини загинули, їхні тіла деблокували з-під завалів рятувальники. Ще 6 людей врятовано з-під завалів, з них 1 дитина. 4 осіб поранені.
А у Кривому Розі зросла кількість жертв ракетного удару до 4 людей. Вночі у медичному закладі померла жінка. Загальна кількість загиблих та постраждалих — більше півсотні.
Сьогодні, 14 березня, в Україні відзначають День українського добровольця. Саме цього дня у 2014 році відбувся виїзд перших 500 бійців-добровольців Самооборони Майдану до тренувальної бази в Нових Петрівцях для формування першого батальйону, з якого згодом був сформований 1 БОП НГУ ім. Кульчицького.
Звідси до лінії зіткнення – близько 3 км, до одного з найближчих окупованих сіл – 6 км навпростець. Ворог дістає до Гуляйполя з усієї зброї, що має. До повномасштабного вторгнення тут жило понад 13 тис. людей, тепер – десь тисяча.
Ті, хто лишилися в місті, не будуть звідси виїжджати. Хто хотів та міг, уже давно це зробили. А ті, чиї плани знайти домівку десь в іншому місці не склалися, встигли повернутися. Репортаж звідти за посиланням.
... В Гуляйполі постійно щось десь вибухає. Місцеві вже не лякаються. Ба більше, напружуються, якщо нічого не гепає.
... Її називають “баба Тома”. Їй 85 років. Має чудове почуття гумору та не перестає дякувати за те, що про неї не забувають. Слідом за жінкою у двір до гостей вийшла коза. ЇЇ так і кличуть – Козою. Поки говорили, Коза знайшла привезені яблука й почала частуватись.
... Люди дуже радіють гостям, але кожна розмова про життя в прифронтовому місті – то сльози. Плачуть і вони, і ми разом з ними.
ДСНС України
18 хв ·
#Одеса: сьогодні внаслідок російського ракетного удару по місту було пошкоджено цивільну інфраструктуру. На місці влучання виникла пожежа.
Рятувальники ДСНС одразу прибули на місце удару та приступили до гасіння вогню, розбору завалів і пошуку постраждалих. Під час проведення робіт ворог повторно наніс ракетний удар, внаслідок якого загинув рятувальник.
За попередньою інформацією, травмовано 20 людей, з яких 5 - співробітники ДСНС. Всім постраждалим надається необхідна допомога.
Ударом також пошкоджено 10 приватних будинків, станція технічного обслуговування, газопровід низького тиску та 2 пожежно-рятувальні автомобілі. Наразі тривають роботи щодо ліквідації пожежі газопроводу та приватного будинку на загальній площі близько 120 кв. м.
На місці працюють 50 рятувальників та 8 одиниць техніки ДСНС.