Бронзовий пам'ятник Фридерику Шопену у варшавському парку Лазенки, який зображує фігуру композитора, що сидить під стилізованою мазовецькою вербою. Одна з найбільш впізнаваних пам’яток столиці Польщі.
Ідея увічнення композитора виникла у варшавських музичних колах ще в 2-й половині XIX століття, але в умовах національного гноблення з боку Росії не мала шансів на реалізацію.
Пам'ятник був виліплений Вацлавом Шимановським, який переміг у конкурсі, відкритому в 1908 році, і повинен був бути встановлений в 1910 році, в соту річницю від дня народження Шопена. Оскільки проєкт викликав масу суперечок і роботи по його реалізації були перервані початком Першої світової війни, пам'ятник був добудований в Польщі між війнами. Скульптура по частинах відливалась у Франції, потім ці частини були перевезені до Варшави і збиралися у варшавських Лазенках. Відкриття відбулося 14 листопада 1926 року. Для пам'ятника побудували цоколь і прилеглий ставок – за проєктом архітектора факультету польської архітектури Варшавського політехнічного інституту професора Оскара Сосновського. Обробку каменю здійснював Лодзинський завод Урбановського. Пам'ятник є єдиним зразком модерну в монументальній архітектурі Варшави.
31 травня 1940 року пам'ятник Шопену був підірваний німцями, порізаний на дрібні шматочки і відправлений в Німеччину на переплавку. Окупаційна влада також прагнула знищити всі копії скульптури в польських музеях; лише одному з працівників Великопольського музею в Познані вдалося заховати копію голови пам'ятника в підвалі.
Через ретельне знищення скульптури німцями її реставрація була дуже складною. Був проведений пошук примірників, які могли б послужити зразком для реставраційних робіт. У 1945 році працівники нафтопереробного заводу у Вроцлаві знайшли голову скульптури в звалищі брухту для плавлення, але вона була не оригінальною, а лише однією з пробних виливків, причому набагато меншого розміру. Однак вдалося знайти повну копію пам'ятника під руїнами зруйнованого будинку Шимановського на Мокотові. На основі цієї копії пам'ятник був відтворений і знову відкритий в 1958 році.
Як і спочатку, поруч з пам'ятником є ставок. Навколо пам'ятника і ставка розташовані лавки для слухачів літніх концертів творів Шопена, що проводяться з 1959 року. Фортепіано під час концертів встановлюється біля підніжжя пам'ятника, на спеціально побудованому майданчику.
Напис на постаменті свідчить: Статуя Фридерика Шопена, зруйнована і розграбована німцями 31 травня 1940 року, буде відновлена Нацією. 17-X-1946
Також вирізьблені рядки Адама Міцкевича з поеми «Конрад Валленрод»:
Полум'я розбереться з намальованою історією,
Скарби меча будуть розорені злодіями,
Пісня втече неушкодженою...
Brą zowy pomnik Fryderyka Chopina w warszawskich Ł azienkach Kró lewskich, przedstawiają cy postać kompozytora siedzą cego pod stylizowaną wierzbą mazowiecką . Jeden z najbardziej rozpoznawalnych symboli stolicy.
Idea uwiecznienia kompozytora zrodził a się w warszawskim ś rodowisku muzycznym w 2. poł owie XIX wieku, ale w warunkach ucisku narodowego ze strony Rosji nie miał a szans na realizację.
Pomnik został wyrzeź biony przez Wacł awa Szymanowskiego, któ ry wygrał konkurs rozpisany w 1908 roku, a miał zostać wzniesiony w 1910 roku, w setną rocznicę urodzin Chopina. Ponieważ projekt wzbudził wiele kontrowersji, a prace nad jego realizacją przerwał wybuch I wojny ś wiatowej, pomnik ukoń czono w Polsce w okresie mię dzywojennym. Rzeź ba został a odlana w czę ś ciach we Francji, a nastę pnie czę ś ci te przewieziono do Warszawy i zmontowano w warszawskich Ł azienkach. Otwarcie odbył o się.14 listopada 1926 roku. Do pomnika zbudowano cokó ł i przylegają cy do niego staw - wedł ug projektu architekta Wydział u Architektury Polskiej Politechniki Warszawskiej, profesora Oskara Sosnowskiego. Obró bką kamienia zaję ł a się ł ó dzka Fabryka Urbanowskiego. Pomnik jest jedynym przykł adem modernizmu w monumentalnej architekturze Warszawy.
31 maja 1940 roku pomnik Chopina został wysadzony w powietrze przez Niemcó w, pocię ty na drobne kawał ki i wysł any do Niemiec w celu przetopienia. Wł adze okupacyjne dą ż ył y ró wnież do zniszczenia wszystkich kopii rzeź by w polskich muzeach; tylko jednemu pracownikowi Muzeum Wielkopolskiego w Poznaniu udał o się ukryć kopię gł owy pomnika w piwnicy.
Z powodu gruntownego zniszczenia rzeź by przez Niemcó w, jej renowacja był a bardzo trudna. Poszukiwano kopii, któ re mogł yby posł uż yć za wzó r do prac konserwatorskich. W 1945 roku robotnicy wrocł awskiej rafinerii znaleź li gł owę rzeź by na zł omowisku w celu przetopienia, ale nie był to oryginał , a jedynie jeden z pró bnych odlewó w, znacznie mniejszy. Jednak kompletna kopia pomnika został a odnaleziona pod ruinami zniszczonego domu Szymanowskiego na Mokotowie. Na podstawie tej kopii pomnik został odtworzony i ponownie otwarty w 1958 roku.
Obok pomnika, tak jak poprzednio, znajduje się staw. Wokó ł pomnika i stawu znajdują się ł awki dla sł uchaczy letnich koncertó w utworó w Chopina, odbywają cych się od 1959 roku. Fortepian podczas koncertó w ustawiony jest u stó p pomnika, na specjalnie wybudowanym podeś cie.
Napis na cokole brzmi: Pomnik Fryderyka Chopina, zniszczony i splą drowany przez Niemcó w 31 maja 1940 roku, Naró d odrestauruje. 17. X. 1946
Wyryte są ró wnież wersy Adama Mickiewicza z poematu „Konrad Wallenrod”:
Pł omień rozprawi się z historią namalowaną,
Skarby miecza zostaną splą drowane przez zł odziei,
Pieś ń ujdzie bez szwanku.. .