В околицях Плаки, в декількох кроках від музею Акрополя, знаходиться хорагічний пам'ятник Лісікрату. Цей пам'ятник був споруджений хорегосом Лісікратом на згадку про присудження першої премії в 335/334 роках до н. е. одному з виступів, які він спонсорував. Слово «хорегос» в перекладі з грецької означає «спонсор».
Хорегос був дуже важливим титулом для стародавніх афінян. Хорегос фактично спонсорував витрати та підготовку драматичних та музичних вистав під час фестивалів в Афінах. Коли витрати не покривалися державою, хорегос призначався для оплати витрат на костюми, маски, витрати на репетиції, живопис сцен, звукові ефекти і взагалі всі витрати, пов'язані з виступом.
Хорегоси були багатими афінянами і вважалося за честь взяти на себе цей обов'язок. Фактично призи за драматургію на фестивальних конкурсах в Афінах присуджувалися спільно драматургу і хорегосу. Щоб відсвяткувати свою перемогу, хорегоси будували пам'ятники вздовж стежки, що веде до Стародавнього театру Діоніса, розташованого біля підніжжя Акрополя, де проходили драматичні фестивалі.
Саме з цієї причини був зведений пам'ятник Лісікрату. Цей пам'ятник складається з круглої статуї та високого квадратного подіуму. Це перший античний пам'ятник коринфського ордера за зовнішнім виглядом і виконаний з мармуру з гори Пентелікон. На його фризі зображені сцени з життя бога Діоніса, на честь якого проводилися драматичні ігри. На його вершині був розміщений бронзовий штатив — приз, який вручався хорегосу за спонсорство переможної п'єси в драматичних іграх. У наш час він оточений прекрасним садом в центрі невеликої площі.
У 1669 році, під час османського панування, монах-капуцин викупив пам'ятник і додав його до бібліотеки монастиря, в якому він жив. Той факт, що пам'ятник був власністю капуцинів у той час, завадив його взяттю лорду Елгіну, дипломату, який зняв частини фриза Парфенона, каріатиди з Ерехтейону та інші частини храмів на Акрополі.
Під час війни за незалежність Греції монастир був спалений, а пам'ятник пошкоджений. Пізніше французький уряд відремонтував його, оскільки він вважався власністю країни. Однак французи відмовилися від власності, забравши в обмін землю Французького інституту.
Поряд з пам’ятником два невеликих обеліски. Вони увічнюють пам'ять про монахів, які зберегли пам’ятку у 1669 році і французьких реставраторів, які працювали у 1845 і 1892 роках. На правому надпис грецькою мовою, на лівому – французькою.
W pobliż u Plaki, kilka krokó w od Muzeum Akropolu, znajduje się Pomnik Choragiczny Lizykratesa. Pomnik ten został wzniesiony przez Lizykratesa na pamią tkę przyznania pierwszej nagrody w 335/334 r. p. n. e. jednemu z przedstawień , któ re sponsorował . Sł owo „choragiczny” po grecku oznacza „sponsor”.
Choragiczny był bardzo waż nym tytuł em dla staroż ytnych Ateń czykó w. Choragiczny faktycznie sponsorował koszty i przygotowanie przedstawień dramatycznych i muzycznych podczas festiwali w Atenach. Gdy koszty nie był y pokrywane przez pań stwo, choragiczny miał pokrywać koszty kostiumó w, masek, pró b, malarstwa scenicznego, efektó w dź wię kowych i ogó lnie wszystkie koszty zwią zane z przedstawieniem.
Choragiczny byli zamoż nymi Ateń czykami i uważ ano za zaszczyt podję cie się tego obowią zku. W rzeczywistoś ci nagrody za dramaty na konkursach festiwalowych w Atenach przyznawano wspó lnie dramatopisarzowi i choragicznemu. Aby uczcić zwycię stwo, Choreolodzy wznieś li pomniki wzdł uż drogi prowadzą cej do staroż ytnego teatru Dionizosa, poł oż onego u stó p Akropolu. Odbywał y się tam dramatyczne uroczystoś ci.
Z tego wł aś nie powodu wzniesiono pomnik Lizykratesa. Pomnik ten skł ada się z okrą gł ej figury i wysokiego, kwadratowego podium. Jest to pierwszy staroż ytny pomnik porzą dku korynckiego, wykonany z marmuru z gó ry Pentelikon. Jego fryz przedstawia sceny z ż ycia boga Dionizosa, na któ rego cześ ć odbywał y się igrzyska dramatyczne. Na jego szczycie umieszczono brą zowy tró jnó g – nagrodę przyznawaną choregom za sponsorowanie zwycię skiej sztuki w igrzyskach dramatycznych. Obecnie pomnik otacza pię kny ogró d poś rodku niewielkiego placu.
W 1669 roku, za panowania osmań skiego, mnich kapucyn kupił pomnik i doł ą czył go do biblioteki klasztoru, w któ rym mieszkał . Fakt, ż e pomnik był wó wczas wł asnoś cią kapucynó w, uchronił go przed przeję ciem przez lorda Elgina, dyplomatę , któ ry usuną ł fragmenty fryzu Partenonu, kariatydy z Erechtejonu i inne elementy ś wią tyń na Akropolu.
Podczas greckiej wojny o niepodległ oś ć klasztor został spalony, a zabytek uszkodzony. Pó ź niej rzą d francuski go odrestaurował , ponieważ uznano go za wł asnoś ć pań stwa. Francuzi jednak zrzekli się prawa wł asnoś ci, przejmują c w zamian ziemię Instytutu Francuskiego.
Obok pomnika znajdują się dwa mał e obeliski. Upamię tniają one mnichó w, któ rzy uratowali zabytek w 1669 roku, oraz francuskich konserwatoró w, któ rzy pracowali przy nim w latach 1845 i 1892. Po prawej stronie znajduje się inskrypcja w ję zyku greckim, po lewej – w ję zyku francuskim.