Чудовий зразок неокласичного архітектурного руху, який процвітав в Афінах наприкінці 19-го – на початку 20-го століть. Його дизайн належить Теофілу Хансену і вважається його найважливішою роботою. Крім того, багато архітекторів та істориків стверджують, що це найкрасивіша неокласична будівля у світі. Окрім цікавої архітектури, будівля має кілька чудових скульптур і дизайнів, які привертають ваш погляд.
Імпозантна мармурова будівля зобов'язана своїм існуванням благодійнику Саймону Сінасу, який зробив велику пожертву на її будівництво в 1856 році. Його архітектурні плани були створені шанованим архітектором Теофілом Хансеном. Перший камінь у фундамент був закладений на церемонії в присутності короля Оттона в 1859 році, а його будівництво було завершено через 26 років (1885). Тим часом виникли численні труднощі, включаючи паузу в будівельних роботах в 1868 році і смерть Сінаса в 1876 році. Спочатку зал був названий на честь свого засновника і називався Академія Сіная.
У 1887 році відомий архітектор Ернст Циллер, довірена особа спадкоємців Сінаса, передав Академію тодішньому прем'єр-міністру Харілаосу Трікупісу. Тим не менш, інститут Академії в тому вигляді, в якому його уявляв собі Сінас, ще не був створений; це була просто будівля, яка була готова.
Академія, яку уявляв собі Сінас, була остаточно заснована в 1926 році. З тих пір його головною метою було культивування образотворчого мистецтва, науки і літератури, а також наукова підтримка основних галузей економіки. Протягом усієї своєї діяльності в будівлі розміщувалися Нумізматичний музей, Візантійський музей та Загальний державний архів.
Будівля складається з центральної секції та двох крил. У ньому характерні риси іонічного порядку. Викликає благоговіння скульптурне оздоблення фронтону, що зображує народження богині Афіни. Його оформив Карл Раль, відомий австрійський художник, а також видатний грецький скульптор Леонідас Дросіс.
Дросіс також створив дві величні статуї, що стоять на вершині двох високих іонічних колон у передньому дворі входу. Ліворуч зображена богиня Афіна Промахос, захисниця міста Афіни в давнину, яка тримає щит і спис, а права - бога Аполлона Кітарода, покровителя мистецтв і світла, який тримає в руках ліру.
На сходах – два пам’ятники давньогрецьким філософам Платону і Сократу також роботи Леонідаса Дросіса, встановлені у 1885 році.
Wspaniał y przykł ad neoklasycyzmu, któ ry rozkwitł w Atenach pod koniec XIX i na począ tku XX wieku. Jego projekt należ y do Theophilusa Hansena i jest uważ any za jego najważ niejsze dzieł o. Ponadto, wielu architektó w i historykó w twierdzi, ż e jest to najpię kniejszy neoklasycystyczny budynek na ś wiecie. Opró cz interesują cej architektury, budynek wyró ż nia się kilkoma wspaniał ymi rzeź bami i projektami, któ re z pewnoś cią przycią gną uwagę.
Ten imponują cy marmurowy budynek zawdzię cza swoje istnienie dobroczyń cy Simonowi Sinasowi, któ ry przekazał duż ą darowiznę na jego budowę w 1856 roku. Plany architektoniczne opracował szanowany architekt Theophilus Hansen. Pierwszy kamień wę gielny poł oż ono podczas ceremonii w obecnoś ci kró la Ottona w 1859 roku, a budowę ukoń czono 26 lat pó ź niej (1885). W mię dzyczasie pojawił y się liczne trudnoś ci, w tym przerwa w pracach budowlanych w 1868 roku i ś mierć Sinasa w 1876 roku. Począ tkowo budynek nazwano imieniem fundatora i nazywano Akademią Synajską.
W 1887 roku sł ynny architekt Ernst Ziller, powiernik spadkobiercó w Sinasa, przekazał Akademię ó wczesnemu premierowi Charilaosowi Trikoupisowi. Jednak instytucja Akademii, jaką wyobraż ał sobie Sinas, jeszcze nie powstał a; był to po prostu gotowy budynek.
Akademia, jaką wyobraż ał sobie Sinas, został a ostatecznie zał oż ona w 1926 roku. Od tego czasu jej gł ó wnym celem jest kultywowanie sztuk pię knych, nauki i literatury, a takż e naukowe wspieranie gł ó wnych gał ę zi gospodarki. Przez cał y okres istnienia budynku mieś cił y się Muzeum Numizmatyczne, Muzeum Bizantyjskie i Generalne Archiwum Pań stwowe.
Budynek skł ada się z czę ś ci centralnej i dwó ch skrzydeł . Posiada charakterystyczne cechy porzą dku joń skiego. Rzeź biarska dekoracja frontonu, przedstawiają ca narodziny bogini Ateny, budzi podziw. Zaprojektowali ją Karl Rall, sł ynny austriacki artysta, a takż e wybitny grecki rzeź biarz Leonidas Drosis.
Drosis stworzył ró wnież dwa majestatyczne posą gi, któ re stoją na szczytach dwó ch wysokich joń skich kolumn na dziedziń cu wejś ciowym. Po lewej stronie znajduje się bogini Atena Promachos, staroż ytna opiekunka Aten, trzymają ca tarczę i wł ó cznię , a po prawej bó g Apollo Kitharodes, patron sztuk i ś wiatł a, trzymają cy lirę.
Na schodach znajdują się dwa pomniki staroż ytnych greckich filozofó w Platona i Sokratesa, ró wnież autorstwa Leonidasa Drosisa, wzniesione w 1885 roku.